Дичків

Ди́чків — село в Україні, у Великогаївській сільській громаді Тернопільському районі Тернопільської області. До 2015 року адміністративний центр Дичківської сільської ради, якій було підпорядковане село Красівка. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської об'єднаної територіальної громадиЛист Тернопільської ОДА від 10 січня 2019 р. № 04-205/42-99. Розташоване на річці Гнізна, в центрі району. Населення становить 738 осіб (2001).

Історія

Поблизу Дичкова виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури, доби бронзи, ранньої залізної доби, черняхівської та давньоруської культур. У трипільському поселенні знайдено жіночу статуеткуМовша Т. Г. Періодизація та хронологія середнього та пізнього Трипілля // Археологія — 1972. — В. 5. — С. 113. Поблизу села виявлено римські монети імператорів Адріана та Комода.

Перша писемна згадка — 1533.

У 1854 — 1918 рр. у складі Скалатського повіту (Королівство Галичини та Володимирії).

Навесні 1914 року у Дичкові відбулася маніфестація до 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, йому встановлено 3 меморіальні таблиці. Зірвала їх восени того ж року російська окупаційна влада.

В червні — липні 1917 року російські війська, на висотах вздовж лівого берега Гнізни, у Дичкові облаштували резервну лінію оборони й артилерійські позиції. При їх безладному відступі в другій половині липня 1917 року село зазнало нещадного мародерства, були вирубані майже всі дереваВасиль Пласконіс З рідного села в широкий світ Сент-Кетерінс, 1975. — Канада. — С. 76—77..

На початку червня 1919 на залізничній станції Дичків перебували голова Директорії УНР С. Петлюра і члени уряду.Микола Капустянський, Ген-Штабу Генерал-Хорунжий Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 р.

Діяли товариства «Просвіта» (від 1896), «Сокіл», «Сільський господар», «Луг», «Рідна школа», кооператива.

1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) село увійшло до нової сільської гміни Великі Бірки (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства).

У ніч з 7 на 8 липня 1943 року, під час «Карпатського рейду» Сидора Ковпака, диверсійною групою мінерів під командуванням Платона Воронька, підірвано вибухівкою залізничні мостиВершигора П. П. Люди с чистой совестью на р. Гніздечній в Дичкові.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великогаївської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610913, розташована у приміщенні клубу.

Результати зареєстровано 546 виборців, явка 59,16%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 38,63%, за «Голос» — 12,77%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і «Європейську Солідарність» — по 9,35%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 40,75%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 19,75%, за Арсена Чудика (Радикальна партія Олега Ляшка) — 11,60%.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 748 осіб, з яких 336 чоловіків та 412 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 733 особи.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська73799.86%білоруська10.14%Усього738100%

Релігія церква Преображення Господнього (1903; мурована).

Пам'ятки

Поселення «» (черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час); Поселення «» (висоцька культура (XI—VI ст. до н. е.)); Поселення «» (висоцька культура);

Гідрологічна пам'ятка природи «Дичківське джерело». Гідрологічний заказник місцевого значення «На куті».

Пам'ятники , полеглим у німецько-радянській війні (1967), на честь Незалежності (1993).

Соціальна сфера Діють загальноосвітня школа I-II ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Народилися Іван Мітринга (1907—1943) — український політичний діяч, публіцист, теоретик націоналістичного руху. (За іншими даними народився в с. Петриків цього ж району); Охримович Любомир (1943) — український вчений у галузі медицини, педагог: канд. мед. наук (1971), декан факультету вдосконалення лікарів (1989-1994), проф. (1994-1999) кафедри кардіології ТДМУ.Б. Рудик. Охримович Любомир Михайлович. //  Святослав Струс (2003—2022) — український військовослужбовець; Тихоступ Ждан (нар. 1942) — педагог, музикант-аранжувальник, фотограф, краєзнавець, лауреат Республіканського конкурсу аматорського кіно-фото мистецтва.

Проживали Охримович Василь Остапович (1914—1954) — український військовий і політичний діяч. Член УГВР та ЗП УГВР. Майор-політвиховник УПА. о. Іван Волянський (1857—1926) — пастирював і тут похований; Литвин Петро (1961)І. Потій Литвин Петро Мирославович. //,,Олег Караванський. Литвин Петро Мирославович // Моя Красівка. Мала історія отчого краю. — Тернопіль: Джура, 2012. — С. 346—347. — фотожурналіст, підприємець, меценат,

Примітки

Джерела

Дичків [Текст] / О. Омецінський // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 356-367 : фот. "Горіховий сад моїх тривог і надій" [Текст] : [неподалік с. Дичкова Велигаївської ОТГ молодий підприємець з Тернополя С. Фролов чотири роки тому посадив на 10 га горіховий сад] / Г. Макух // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 4 (29 січ.). — С. 1 : фот. Пласконіс В. З рідного села в широкий світ. — Сент-Кетерінс, 1975. Канада. Побер Б. Історія сіл Дичкова та Красівки. — Тернопіль, 2001. Тихоступ Ждан. З Дичковом у серці. Літературно-історичний нарис. — Тернопіль: ТОВ «Новий колір» 2011. — 232 с.