Кип'я́чка — село в Україні, у Великогаївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в центральній частині району. До 2015 підпорядковане Великоберезовицькій селищній раді.

Населення — 282 осіб (2014).

Історія Відоме від XVII століття Назва, імовірно, походить від староукраїнського терміну «кип'ячка» (нафта), вживаного у 17 ст.

1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшло до нової сільської гміни Баворів (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великогаївської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610903, розташована у приміщенні клубу.

Результати зареєстровано 208 виборців, явка 61,06%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 37,01%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і «Європейську Солідарність» — по 14,17%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 33,87%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 25,00%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 13,71%.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 282 особи, з яких 135 чоловіків та 147 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 231 особа.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,57 % російська 0,43 %

Пам'ятки

Поселення «» (ранній залізний вік (І тис. до н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.)); Поселення «» (давньоруський час (X—XIII ст.));

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1772; кам'яна). Споруджено К. Студинському (1993, скульптор І. Мулярчук), на честь святої Тверезості, придорожні хрести, монумент у вигляді козацького кургану з «фігурою» Божої Матері та хрестом воякам УПА (1993, архітектор Д. Мулярчук).

Соціальна сфера Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАЛ, кімната-музей Кирила Студинського.

Відомі люди Народилися Студинський Кирило Йосипович (1868–1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч; Королишин Мирон (1913–1995) — громадський діяч, дослідник історії Української революції 1917–1920 рр. у діаспорі, редактор часопису гетьманського руху «Батьківщина» (м. Торонто, Канада)Б. Мельничук. Королишин Мирон // ; Небесний Василь (1927–2004) — громадсько-політичний діяч, член ОУНІ. Олещук. Небесний Василь Іванович. // ; Щавурський Борис (нар. 1963) — поет, автор книжок: «Мідяки», «…Правий берег сумної ріки», численних публікацій у періодиціВ. Барна, В. Ханас, Л. Щербак. Щавурський Борис Богданович. // .

Працювали Степан Слюзар (нар. 1950) — український журналіст.

Померли Музика Степан — член ОУН, станичний

Галерея

Див. також Джерело Божої любові.

Примітки

Література

Кип'ячка [Текст] / Л. Томасевич // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 392-395. Ще одна святиня у Кип'ячці [Текст] : [облаштовують комплекс екологічного пам'ятника природи "Джерело Божої любові"] / Г. Юрса // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 40 (9 жовт.). — С. 7 : фот.