«Роттердам+» або «Роттердам плюс» — методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ціни (ОРЦ) електроенергії в Україні. Застосовувалася в Україні з 1 травня 2016 по 30 червня 2019 року.
«Роттердам+» припинила дію 1 липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії відповідно до Закону «Про ринок електроенергії», який був прийнятий у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.
Принцип дії Методика визначала вартість вугілля, яке використовують генеруючі компанії, що експлуатують теплові електростанції (ГК ТЕС) в Україні для виробництва електричної енергії. Формула визначення ціни сформована за принципом імпортного паритету.
Вартість вугілля, відповідно до методики, складалася з індикативної ціни вугілля на основі середніх індексів АРІ2 в портах Західної Європи — Амстердам–Роттердам–Антверпен (регіон ARA) за 12 місяців, що передують місяцю встановлення прогнозованої оптової ринкової ціни, і вартості транспортування вугілля на українські ТЕС.
Індекс АРІ2 приводився у відповідність до калорійності українського вугілля, яка визначена в прогнозній структурі палива ТЕС. Цей документ затверджує Міністерство енергетики та вугільної промисловості.
Вартість транспортування складалася з середньої ціни фрахту для доставки вугілля з регіону ARA в українські порти, вартості перевалки в порту (розвантаження судна) та залізничного тарифу по території України.
Формула не передбачала, що вугілля повинно фізично доставлятися з порту Роттердам (Нідерланди) в порт Південний (Україна). Визначена НКРЕКП вартість доставки повинна була покривати затрати на транспортування вугілля з портів країн-виробників антрацитового вугілля — Південно-Африканської республіки, Колумбії та США в порт «Південний». За даними Європейської асоціації вугілля EURACOAL, витрати на доставку вугілля від ПАР, США і Колумбії в Україну вищі, ніж з цих країн в регіон ARA.
Передумови і обґрунтування У зв'язку з бойовими діями на сході України та втратою контролю над вугільними шахтами на окупованих районах Донецької та Луганської області, Україна змушена була розпочати імпорт вугілля із Південно-Африканської республіки та США.
Україна стала імпортозалежною від вугілля і зіткнулася з ризиком його дефіциту в опалювальний період.
В 2015 році, за даними Державної служби статистики, Україна імпортувала 14,6 млн тон вугілля на суму 1,63 млрд доларів США. З них антрацитового вугілля було імпортовано 1,07 млн тон на 99,6 млн доларів США.
В 2016 році імпорт вугілля склав 15,6 млн тон вугілля на 1,46 млрд доларів США. Близько 400 тис. т антрацитового вугілля в 2016 році було імпортовано з Південно-Африканської республіки.
Відтак, аби забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, було вирішено відійти від ручного механізму встановлення ціни на вугілля як паливної складової ГК ТЕС і перейти до прозорого формульного ціноутворення з прив'язкою до котирувань вугілля в регіоні Амстердам-Роттердам-Антверпен, куди доставляють вугілля з ПАР та Південної Америки.
Нова формула ціноутворення була затверджена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 3 березня 2016, опублікована 23 березня 2016 року.
Представники НКРЕКП заявляли, що затверджена ними методика розрахунку мала усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони АТО і позбавити Україну від проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.
Теплова генерація електроенергії становить близько 20 % в енергобалансі України. Паливна складова при тепловій генерації становить понад 80 % вартості.
Результати застосування Вперше прогнозна оптова ринкова ціна (ОРЦ) електроенергії за новою методикою була затверджена на травень-червень 2016 г. на рівні 1,24 грн/кВт.година (без ПДВ) . У порівнянні з прогнозною ОРЦ в квітні, тобто після запровадження формули «Роттердам+», вона зросла на 5 %.
Тариф ТЕС за даними ДП «Енергоринок» в травні 2016 року, після введення в дію формули «Роттердам+» навпаки зменшився на 9,9 %, до 1,08 грн/кВт.година, у порівнянні з квітнем того ж року (1,20 грн/кВт.година).
За результатами 2016 року, оптова ринкова ціна електроенергії збільшилася на 19 %, до 1,32 грн/кВт.година при річному рівні споживчої інфляції на рівні 12,4 %.
В 2017 році після першого повноцінного року дії формули «Роттердам+», середньозважена оптова ціна електричної енергії збільшилася всього на 3 %, до 1,35 грн/кВт.година, у порівнянні з 2016 роком (1,32 грн/кВт.година). При цьому інфляція в 2017 році, за даними Національного банку України, склала 13,7 %.
В 2018 році ОРЦ підвищилася на 15,3 %, до 1,56 грн/кВт.година при річному рівні інфляції 8,8 %
Медіа-кампанія проти «Роттердам+» Основним критиком формули «Роттердам+» став колишній член НКРЕКП (2014—2015) Андрій Герус.
7 листопада 2017 року Андрій Герус став засновником ГО «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг», метою діяльності якої було заявлено лобіювання інтересів споживачів в органах державної влади та місцевого самоврядування Одними з найбільших споживачів електроенергії в Україні є феросплавні та електрометалургійні заводи, власниками більшості з яких є Віктор Пінчук та Ігор Коломойський.
Джерела фінансування громадського об'єднання та його члени на офіційному сайті не розкриваються.
Активну медіа-підтримку діяльності асоціації здійснювали телеканали групи Starlight Media (ICTV та СТБ), яка належить бізнесмену Віктору Пінчуку, а також групи «1+1 media» Ігоря Коломойського.
За підрахунками Андрія Геруса щомісяця формула «Роттердам плюс» збирає надлишковий мільярд гривень. У березні 2018 року підконтрольна йому громадська організація «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг» запустила онлайновий лічильник «Роттердам плюс» для розрахунку розміру переплати споживачами електроенергії. Незважаючи на скасування формули «Роттердам+» з 1 липня 2019 року, лічильник продовжує рахувати збитки до теперішнього часу. Станом на початок серпня 2020 року, він підрахував збитки на рівні 64 млрд грн
Судові позови 7 вересня 2016 року, майже через 6 місяців після прийняття постанови про введення в дію формули «Роттердам+» Андрій Герус та представництво Громадської асоціації «Об'єднання Самопоміч» в Києві, як члена якої він в 2015 році балотувався до Київської міської ради, оскаржили в Окружному адміністративному суді Києва.
29 грудня 2016 року суд відхилив позов Геруса, «Об'єднання Самопоміч» та приватного багатопрофільного підприємства «Вимал» і визнав, що формула «Роттердам+» прийнята у межах повноважень, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи, а тому підстави для задоволення позовних вимог у суду відсутні.
28 лютого 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд відхилив апеляційну скаргу чотирьох позивачів, включаючи Андрія Геруса, які намагалися оскаржити дію формули «Роттердам плюс» і рішення в той же день вступило в законну силу.
31 березня 2017 року Вищий адміністративний суд остаточно визнав законною постанову НКРЕКП «Про затвердження порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію», якою була затверджена формула «Роттердам+».
Паралельно з цим процесом Андрій Герус подав два позови щодо скасування рішення НКРЕКП про визначення прогнозної оптової ціни електричної енергії із застосуванням формули «Роттердам+» на травень-грудень 2016 року. 18 січня 2017 року Окружний адмінсуд Києва визнав повністю законною постанову НКРЕКП № 721 від 28 квітня 2016 року «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на II-IV квартали 2016 року»
Критика формули Формула «Роттердам+» починаючи з літа 2016 року була об'єктом критики. Основною підставою для цього стало те, що у 2016 році лише 5 % використаного на ТЕС вугілля було імпортним, а методика визначення застосовувалася до всього вугілля, яке споживають ТЕС.
Окрім того критики формули заявляли, що формула передбачає вартість доставки вугілля з Роттердаму, а фізично вугілля постачалось з ПАР, США та частково з Росії.
У липні 2016 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що вважає неприйнятною схему «Роттердам плюс» і що «хоче почути позицію Уряду щодо вирішення цієї проблеми».
У січні 2017 року міністр енергетики України Ігор Насалик визнав, що формула «Роттердам плюс» не зняла проблему диверсифікації поставок енергетичного вугілля.
У березні 2017 року віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович спрямував лист до Петра Порошенка, у якому розкритикував формулу «Роттердам плюс» і зазначив, що запропонована Національній комісії експертна допомога з боку ЄС заледве використовувалася.
У травні 2017 Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що формула «Роттердам плюс» становить корупційну загрозу для держави та закликав Верховну Раду «ухвалити закон про ренту на вугілля та інші корисні копалини в Україні так само, як це зроблено для газу».
Розслідування 24 березня 2017 року НАБУ почало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Нацкомісії у зв'язку з формулою «Роттердам плюс», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
10 липня, в рамках кримінального провадження, Солом'янський районний суд Києва відмовився задовольнити клопотання детективів НАБУ про тимчасовий доступ до документів десяти банків, які стосуються рахунків та руху грошових коштів «Центренерго» та «ДТЕК Дніпроенерго». 6 вересня той же суд надав детективам НАБУ тимчасовий доступ до рахунків енергокомпанії «ДТЕК Дніпроенерго» в «Укрсоцбанку».
17 серпня 2017 року НАБУ провело обшуки в будівлі НКРЕКП, які тривали 8 годин.
Секретаріат Енергетичного співтовариства ЄС вважає розпочате НАБУ розслідування і проведений обшук за фактом затвердження НКРЕКП формули розрахунку вартості електроенергії «Роттердам плюс» втручанням в роботу регулятора.
31 травня 2019 року президент Володимир Зеленський провів зустріч з керівниками НАБУ та САП і заявив про важливість продемонструвати «відчутні результати у розслідуванні резонансних корупційних злочинів протягом найближчих 3 місяців».
Майже через три місяці після тієї зустрічі, 8 серпня 2019 року, детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, які можливо причетні до запровадження так званої формули «Роттердам+», про підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії начебто завдано 18,87 мільярдів гривень збитків.
В червні 2020 року керівник САП Назар Холодницький заявив, що у слідства відсутній висновок експертизи, який підтверджує нанесення збитків від дії «Роттердам+»
Строк досудового розслідування закінчується 8 серпня 2020 року.
Закриття справи 27 серпня 2020 року САП закрила кримінальне провадження у справі «Роттердам+» у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. За даними прокуратури, розслідування в частині підозрюваних закрито через відсутність збитків від дії формули «Роттердам+».
11 серпня 2020 року комплексна експертиза Служби безпеки України не підтвердила завдання збитків покупцями (споживачами) електричної енергії станом на 01.06.2019 внаслідок нібито завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП «Енергоринок» електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України.
29 вересня 2020 року Офіс генерального прокурора України відхилив скаргу детективів НАБУ і залишив в силі постанову прокурора САП про закриття справи в частині підозрюваних.
Перший епізод справи «Роттердам+» закритий Вищим антикорупційним судом через закінчення строку розслідування (див. «поправки Лозового»).
У січні 2023 року Верховний суд України остаточно підтвердив відсутність потерпілих у справі Роттердам+, відхиливши касаційні скарги двох феросплавних заводів.
Аналогічні формули до в Україні