Ґіліян Флінн (; 24 лютого 1971, Канзас-Сіті, Міссурі, США) — американська письменниця, сценаристка, авторка коміксів і колишня телевізійна критик журналу «Entertainment Weekly». Загалом опублікувала три романи-трилери: «Гострі предмети», «Темні кутки» та «Загублена» (2014 року світ побачила однойменна екранізація Девіда Фінчера).

Біографія Народилася 24 лютого 1971 року в Канзас-Сіті, Міссурі, США. Дитинство провела у районі Колеман Гайленс (), що в центральній частині міста. Дочка Джудітт Енн (до шлюбу Шибер) та Едвіна Мет'ю Фліннів, які працювали викладачами (з літератури та кіномистецтва відповідно) в Громадському коледжі Метрополітан у Пен Воллі (). Старший брат письменниці Тревіс працює машиністом на залізниці, а її дядько Роберт Шибер обіймає посаду судді в Окружному суді округу Джексон (). Будучи «до болю сором'язливою», знаходила порятунок у читанні та письмі, з батьком ходила в кіно на фільми жахів.

Навчалася у Середній школі Єпископа Міджа (), яку закінчила 1989 року. Підлітком працювала на роботі, де їй доводилося перевдягатись у величезне «морозиво в ріжку, яке носить смокінг» . Закінчила Канзаський університет, де здобула ступінь бакалавра з англійської мови та журналістики. Протягом двох років жила в Каліфорнії та працювала в галузевому журналі для спеціалістів по людських ресурсах. Згодом переїхала до Чикаго, де 1997 року здобула ступінь магістра у Медільській школі журналістики () від Північно-Західного університету. Спочатку Флінн хотіла стати на стежку поліцейської репортерки, але усвідомивши, що не має «схильності» до такого роду діяльності, вирішила сконцентрувати свою увагу на письменництві .

2007 року одружилася з юристом Бреттом Ноланом. 2010 року народила сина Флінна, а 6 серпня 2014 року дочку Вероніку. Живе в Чикаго.

Письменницька кар'єра Закінчивши Північно-Західний університет, Флінн протягом деякого часу працювала позаштатною журналісткою у журналі « U.S. News & World Report», а 1998 року стала журналісткою журналу « Entertainment Weekly» Згодом отримала підвищення до посади телевізійної критикині і писала про кіно аж до свого звільнення у грудні 2008 року .

Своїм становленням як письменниці завдячує п'ятнадцятирічній журналістській діяльності. Флінн, зокрема, підкреслювала: .

Через різке зображення жіночих персонажок деякі критики звинувачують Флінн у мізогінії. Однак сама письменниця вважає себе феміністкою. На її думку, фемінізм уможливлює жінкам появу в літературі у ролі персонажок-лиходійок. Також вона стверджує:

Флінн вважає, що:

2015 року Флінн пояснила, чому зображує багато жорстоких жіночих персонажок:

Книги «Гострі предмети» (, 2006) — події роману обертаються навколо серійного вбивці в Міссурі та репортерки, яка повертається у своє рідне місто з Чикаго, щоб провести розслідування злочину. У творі досліджуються такі теми: неблагополучна сім'я, насильство та самоушкодження. Книга написана під впливом роману «Містична річка» Денніса Ліхейна. 2007 року роман ввійшов до короткого списку премій «Едгар», «Золотий кинджал», «Новий закривавлений кинджал» та «Сталевий кинджал Яна Флемінга», здобувши перемогу у двох останніх . Переклад українською: «Темні кутки» (, 2009) — роман розповідає про дівчину, яка розслідує вбивство своєї сім'ї у 1980-х, яке начебто вчинив її брат під час Сатанинської паніки у США. 2015 року світ побачила однойменна екранізація, де сама ж письменниця зіграла епізодичну роль. Переклад українською: «Загублена» (, 2012) — у центрі сюжету чоловік, який шукає свою дружину, яка зникла на п'яту річницю їхнього весілля. Поліція, однак, вважає його головним підозрюваним. Права на екранізацію книги викупила кінокомпанія «Двадцяте Століття Фокс» за 1.2 млн доларів, а сценарій написала сама ж письменниця. Режисером фільму став Девід Фінчер; прем'єра відбулась у жовтні 2014 року. Протягом восьми тижнів книга займала першу позицію у списку бестселерів від «Нью-Йорк таймс». Переклад українською: «Дорослі» (, 2015) — оповідання про повію, яка стала екстрасенсом та допомагає очистити вікторіанський будинок жінки з невдалим шлюбом та тривожним пасинком. Вперше опубліковане 2014 року під назвою «Чим ти займаєшся?» на сторінках збірки «Негідники» за редакцією Джорджа Мартіна та Гарднера Дозуа. 2015 року розповідь здобула премію Едгара Алана По у категорії «Найкраще оповідання».

Комікси Дитиною Флінн читала багато коміксів та графічних романів. У співпраці з ілюстратором Дейвом Гіббонсом створила комікс під назвою «Маски» (), який увійшов до складу 200-ї збірки «Dark Horse Presents» у лютому 2015 року.

Кіно та телебачення У лютому 2014 року Флінн написала сценарій для телесеріалу «Утопія» від НВО, який мав би стати переробкою відомого однойменного британського серіалу, але 2015 року телеканал скасував проект через суперечку режисера Фінчера щодо бюджету телепрограми.

Флінн стала виконавчою продюсеркою та співсценаристкою майбутнього телесеріалу «Гострі предмети» (у головній ролі — Емі Адамс), що є адаптацією однойменного роману письменниці.

За сценарій для фільму «Загублена» Флінн номінували на премію «Золотий глобус», премію Гільдії сценаристів США та премію БАФТА. Разом із кіновиробником Стівом МакКвіном Флінн стала співавторкою рімейку серіалу «Вдови» у форматі фільму з Віолою Девіс у головній ролі. Прем'єра стрічки відбулась у 2018 році.

Примітки

Посилання