Монети Сіверського князівства (1380-1393)

Монети Сіверського князівства — карбувалися за часів князювання Корибут-Дмитра Ольгердовича (1380—1393) у Сіверському та Чернігівському князівствах. Виготовлялися срібні гроші (вага 0,65—1,5 г) та мідні денарії (вага бл. 0,38 г).

Історія

Починаючи з середини XIV ст. землі Південної Русі потрапляють у складний територіальний процес. Землі, що перебували під васальною залежністю Золотої Орди і які мали більш-менш адміністративну цілісність, потрапляють до складу Великого князівства Литовського династії Гедимовичів. Такі важливі політичні та економічні зміни вплинули на хід подальшого грошового обігу. В ті часи значну роль у грошовому обігу на південно-українських землях відіграли джучидські срібні монети – теньги, які перебували фактично в обігу на усіх територіях Улусу ДжучіХромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3.

Найчастіше монети періоду карбування князя Корибута знаходяться у скарбах поодиноко. Їхня мала кількість свідчить про незначні масштаби емісії, що спричинені були в першу чергу низьким розвитком товаро-грошових відносин та відсутності власної сировини. З приходом на престол Великого князівства Литовського князя Вітовта (1393–1430) до Корибута-Дмитра почали висуватися вимоги. Йому наказувалося визнати за Вітовтом верховну владу, присягнути на вірність та відновити сплату данини. Однак ці умови не були прийняті — поміж князями розгорнувся військовий конфлікт, який закінчився поразкою Новгород-сіверського князя. Взимку 1392—1393 рр. Корибута було усунено від управління удільним князівством, замість якого Вітовт надав йому кілька замків Подільського князівства — Вінницю, Брацлав, Сокілець та Кременець, де він і помер близько 1404 року.Котляр М. Ф. Грошовий обіг на території України в епоху феодалізму. — Київ, 1971.Котляр М. Ф. Нариси історії обігу і лічби монет на Україні XIV— XVIII ст. — Київ, 1981..

Гріш

У сіверському карбуванні перших монет майстер наслідував теньги колишніх золотоординських ханів — ті, які перебували в обігу до польсько-литовського вторгнення. Гроші були викарбованими на срібних заготовках розміром 21 мм. Їхня вага коливалася від 0,65 г до 1,5 г, яка приблизно прирівнювалася до ваги джучидської теньги. На срібних грошах карбувався характерний знак Корибута — символ власності князя.

Цей символ нагадував, стилізований тризуб, який використовували в різних варіаціях багато князів Київської Русі, або покладену на бік «вісімку» увінчану зверху хрестом. Пізніше такий знак також використовував на своїй печатці син Корибута — Федір Корибутович як родовий символ династії ОльгердовичівХромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3. С. 23.Козубовський Г. А. Сіверські монети XIV ст. – К., 1992. № 11. С. 6-8Догель М. И. Неизданная русская монета XIV в. // Записки Нумизматического отделения Русского археологического общества. – СПб., 1913. – Т. II. – Вып. 3-4. – С. 86Ильин А. А. Классификация русских удельных монет. – Л., 1940. – Вып. 1. – С. 20-21. До сіверського карбування дослідники відносять і монети, що не мають князівської позначки, але за вагою та розміром подібні до монет зі знаком князя. На реверсі монет із княжим знаком зображувався литовський меч та на деяких монетах карбувалося кирилицею ім'я князя в скороченому вигляді: ДКОРИБТВОРябцевич, В.Н. О монетах Новгород-Северского и Стародубского уделов Великого княжества Литовского (последняя четверть XIV в.) // Средневековая нумизматика Восточной Европы. Вып. 2, 2007.

Денарій

За часів правління Корибута-Дмитра карбувалися мідні монети — денарії. Монети виготовлялися на тонких мідних дротиках, вага таких денаріїв становила бл. 0,38 г. На аверсі зображувався княжий символ власності поруч з литовським мечем. На реверсі карбувалося ім'я князяПул // .

Примітки

Бібліографія М. Ф. Котляр. Грошовий обіг в Україні 14-19 століть Шуст Роман. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Навчальний посібник — 2006. Барейша Ю., 2007. Аб атрыбуцыі i датаванні дзвюх манет Алексінскага скарбу // Банкаускі Веснік. №13 (378) Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3 Станіслав Келембет. Дмитро-Корибут Ольгердович — Перший Литовський князь Південної Сіверщини. 22 ст. Зварич В. В., Шуст Р. М. Нумізматика: Довідник. — Тернопіль, 1998. Nikodem J. Uposażenie młodszych Olgierdowiców. Przyczynek do biografii Skirgiełły // Białoruskie Zeszyty Historyczne. – Bialystok, 2001. – T. XV. – S. 9. Бектинев Ш. І. «Монета князя Дмитрия-Корибута (1378 – 1381)». ПСРЛ. – Т. XXXV. – С. 89 (Віленський літопис) ПСРЛ. – М., 1980. – Т. XXXV. – С. 68 (Слуцький літопис), 86 (Віленський літопис)

Джерела В. Малежик. Знахідки сіверських монет на Новогрудчині Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3 Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.