Анастас Лукич Боборикін ( , село Нові Юрковичі Новозибківського повіту Чернігівської губернії, тепер Климовського району Брянської області, Російська Федерація — , Москва) — радянський металург, державний діяч, директор «Запоріжсталі». Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликання.
Біографія Народився у січні 1907 року в родині селянина-бідняка. Закінчив школу фабрично-заводського навчання, був членом комсомолу.
Трудову діяльність розпочав робітником на Дніпропетровському металургійному заводі. Заочно навчався в Дніпропетровському металургійному інституті. Працював на Дніпропетровському заводі інструментальних сталей.
Член ВКП(б) з 1930 року.
З 1930-х років працював на Запорізькому металургійному заводі імені Серго Орджонікідзе робітником, техніком, старшим інженером проєктного відділу, начальником цеху.
Під час німецько-радянської війни був евакуйований на Урал, працював начальником прокатного цеху Магнітогорського металургійного комбінату. Після закінчення війни повернувся у Запоріжжя, де до 1948 року працював начальником цеху прокатки тонкого листа «Запоріжсталі».
У 1948 — березні 1956 року — директор Запорізького ордена Леніна металургійного заводу імені Серго Орджонікідзе («Запоріжсталі»).
Помер після тривалої і тяжкої хвороби у Москві.
Нагороди два ордени Леніна (31.03.1945, 1947) орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» (1939) медаль «За трудову відзнаку» медаль «За відбудову підприємств чорної металургії Півдня» медаль Сталінська премія ІІІ ст. (1948)
Джерела Анастасий Лукич Боборыкин Директора комбината «Запорожсталь»