Гео́ргій Бори́сович Авер'я́нов — (, село Біляївка, тепер місто Біляївського району Одеської області — , Харків) — український віолончеліст, педагог, професор, ректор Харківського інституту мистецтв, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1981).
Біографія
Закінчив 1955 Одеську консерваторію.
1958 закінчив аспірантуру при Київській консерваторії (клас Г. Пеккера та Г. Васильєва).
У 1953—1955 — викладав в Одеській музичній школі-десятирічці.
У 1958—1959 — старший викладач Львівської консерваторії.
З 1959 викладає у Харківському інституті мистецтв імені Івана Котляревського (з 1976 — ректор, з 1984 — професор). Одночасно викладав у Харківській спеціалізованій музичній школі.
Помер у Харкові, де й похований.
Педагогічна діяльність
Серед вихованців Георгія Авер'янова: В. Мальцев, Н. Клочко, В. Кругляков, С. Розсоха, А. Єздаков, О. Шапіро, М. Безрозум, М. Авер'янова.
Творча діяльність
Георгій Авер'янов заснував і очолював ансамбль віолончелістів Харківського інституту мистецтв. Виступав із сольними концертами у Києві, Львові, Москві, Одесі, Харкові і як соліст симфонічного оркестру. Грав у складі струнного квартету Львівської консерваторії, тріо Харківського інституту мистецтв.
Авер'янов — першим виконав концерти для віолончелі і оркестру В. Губаренка і Д. Клебанова, які видані під його редакцією.
Вшанування пам'яті
Пам'яті Георгія Авер'янова присвячена «Лірична музика» для віолончелі і камерного оркестру І. Ковача, 1991; 2-а соната для віолончелі і фортепіано В. Бібика, 1992; соната для віолончелі і фортепіано «Pro memoria» A. Гайденка, 1994.
Джерела Українська Радянська Енциклопедія Проект «Українці у світі» Авер'янов Георгій Борисович //
Посилання Авер'янов, Георгій Борисович // ВУЕ