Юзеф Панас (, 23.11.1887, Одриконь Tadeusz Nawrocki, Ksiądz pułkownik Józef Panaś 1887-1940, „Zeszyty Odrzykońskie” 2001, z. 8, s. 33. Data 25 listopada jest błędna, patrz m.in.: J. Hulewicz, Panaś Józef, Polski Słownik Biograficzny, t. XXV, Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk, 1980. s. 113. — 04.04.1940, ЛьвівBogusław Szwedo, Zawsze w pierwszej linii: kapłani odznaczeni Orderem Virtuti Militari 1914-1921, 1939–1945,, „Wojskowy Przegląd Historyczny”, Warszawa 2004, s. 102.) — капелан Східного Легіону Józef Haller, Pamiętniki, Łomianki, 2014, s. 85. , капелан і декан ІІ Бригади польських легіонів, пробощ Війська Польського, суспільний діяч, письменник, публіцист. У листопаді 1918 р. брав участь у польсько-українських боях за Перемишль, був одним з організаторів польських добровольчих підрозділів, а з 5 листопада 1918 р. - командував групою "Сан". Потім до травня 1919 року брав участь у боях за Львів. Загинув у Львові від рук НКВС 4 квітня 1940 р.
Біографія
Дитинство та юність Народився в селянській родині з патріотичними традиціями. Син Шимона і Теклі з родини Гузек Hulewicz J., Panaś Józef, s.113.. Батько спочатку належав до Союзу селянської партії, потім був прихильником о.Станіслава Стояловського, приятеля родини Łach L. Stanisław Panaś (1879-1914), Odrzykoński Słpwnik Biograficzny, Zeszyty Odrzykońskie, 2014, Z.21, s.34.
У 1899-1902 рр. від 1 по 3 клас навчався у початковій гімназії у Сяноці. У 1907 р. здав з відзнакою екзамен із середньої освіти у гімназії в Перемишлі Szwedo B. op.cit, s.102.. Продовжив навчання у Вищій духовній семінарії в Перемишлі, де 29 червня 1911 р. був висвячений перемишльським єпископом Юзефом Себастьяном Пельчаром Szwedo B. op.cit, s.99.. Став вікарієм в Дублянах та префектом школи у Добромилі Szwedo B. op.cit, там же.. У той же час став членом «Бартошевих Дружин» і «Сокола» Hulewicz J., op.cit, s.113..
Легіонерська діяльність Початок Першої світової війни в 1914 році застав його у Німеччині, звідки він повернувся з метою боротися за незалежність Польщі . У 1914 р. був призначений капеланом польських легіонів. У 1914-1918 разом із легіонами пройшов бої у Карпатах, на Буковині, в Бесарабії, на Волині та у Литві. Був як духівником, так і офіцером, відповідальним за провіант . Доглядав за місцями битв в районі бойових дій, головним чином ІІ Бригади.
До середини вересня 1914 р. як капелан був пов'язаний з 2-м піхотним полком, який входив до Східного легіону Haller J., Pamiętniki, Łomianki, 2014, s. 80. Потім його призначили на посаду капелана всього Легіону. Далі перебував у 3-му піхотному полку польських легіонів під командуванням майора Юзефа Галлера Panaś J. My Druga Brygada, Katowice, 1929, s.20.
Панас брав участь у битвах під Надвірною, Молотковим, Пасічною. У створеній весною 1915 року ІІ Бригаді польських легіонів був капеланом 3-го піхотного полку. У червні 1915 р. був свідком битви під Рокитним. У серпні 1915 р. став керівником відділу душпастирських справ при штабі Легіонів, де розпочав вести реєстр загиблих легіонерів та підготував «Положення про військових капеланів» .
Із серпня 1915 р. перебував на Волині, у 4-му піхотному полку ІІІ Бригади польських легіонів під командуванням підполковника Болеслава Рої. Взяв участь у битві під Куклами Panaś J. My Druga Brygada, Katowice, 1929, s.74, 96. У «Щоденнику капелана польських легіонерів» Панас записує: «Бійня в Куклах виглядає страшно, перший раз в житті бачив таку масу трупів, були то переважно жертви попередніх битв від 21 жовтня. Цілі поля були засипані пруськими пікельхаубами… Всі лежали мертвими, тіла вже розкладалися» Panaś J. Pamiętniki kapelana legionów polskich, Cz.1, Lwów, 1920, s/115-116; Златогорський О. «Щоденник капелана польських легіонерів» Юзефа Панаса як джерело до історії Волині періоду Першої світової війни //Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої світи. Науковий збірник. Випуск 66-67. Луцьк, 2019. - С.167. У листопаді 1915 р. був поранений під Польською Горою (тепер у складі с.Костюхнівка). Але вже у липні 1916 р., замінивши капелана 5-го піхотного полку І Бригади польських легіонів, брав участь у битві під Костюхнівкою Panaś J. My Druga Brygada, Katowice, 1929, s.122-123. У грудні 1916 р. для потреб легіонів отримав колишній гарнізонний костел у Варшаві і протягом короткого часу керував його оновленням Panaś J. My Druga Brygada, Katowice, 1929, s.159, 169. 20 березня 1916 р. призначений польовим суперіором польських легіонів, начальником всіх капеланів і духовенства. Під час присяги у липні 1917 р. Панас висловився за те, щоб ІІ Бригада легіонів залишилася при Центральних державах і підпорядковувалася їх Тимчасовій державній раді Panaś J. My Druga Brygada, Katowice, 1929, s.179-180. З вересня 1917 р. був суперіором Польського допоміжного корпусу Szwedo B. op.cit, s.100..У лютому 1918 р. на знак протесту проти положень Берестейського договору співорганізував змову польських офіцерів Допоміжного корпусу з метою його об'єднання з І польським корпусом в Росії генерала Довбор-Мусницького Panaś J. My Druga Brygada, Katowice, 1929, s.200-202. Як наслідок ініційованої змови, Панас був заарештований і інтернований в Угорщині. У травні 1918 р. став одним із трьох головних фігурантів судового процесу в Марамош-Сігеті. У його справу втрутилися імператор Карл І та папський легат Ратті (майбутній Папа Пій ХІ) Panaś J. My Druga Brygada, s.278. 2 жовтня Панас був помилуваний, а через декілька днів, звільнений з в'язниці.
Діяльність до Травневого перевороту У листопаді 1918 р. Панас брав участь у польсько-українських боях за Перемишль, як один із організаторів польських добровольчих загонів, а з 5 листопада 1918 р. командував групою «Сян». Потім до травня 1919 р. брав участь у боях за Львів.1.06.1919 р. пройшов атестацію та отримав звання пробоща (підполковника). У липні 1919 р. Панас став одним з головних ініціаторів організації Охорони могил польських героїв, яка ініцінювала будівництво «Меморіалу львівських орлят», підготував спеціальний Статут цієї організації. Під час польсько-більшовицької війни був деканом Верховного командування польської армії у Східній Галичині. Брав участь у битві під Задвір'ям. Його мужність на полі бою високо оцінив маршал Юзеф Пілсудський, який неодноразово нагороджував його найвищими військовими нагородами. З вересня 1919 р. був деканом VII корпусного округу у Львові, а з листопада 1921 р. - виконуючим обов'язки керівника католицького правління Х корпусного округу у Перемишлі.
Політична діяльність у ІІ Речі Посполитій 17 травня 1926 р. Юзеф Панас публічно виступив проти державного перевороту Юзефа Пілсудського під час меси у Польовому соборі Війська Польського у Варшаві, за що був звільнений із посадиHumeński J. Sprawa ks. ppłk. Józefa Panasia, «Wojskowy Przegląd Historyczny», nr 2 (156), 1996, s. 140-141. У вересні 1927 р. - Панас на пенсії. Оселився у Львові на вулиці Святого Миколая.З осені 1926 р. долучився до діяльності «Польської народної партії «П'яст», був активним її членом. Його політична програма кристалізувалася під впливом лівої ідеології, християнсько-демократичної програми та лівого крила аграріїв. Як ентузіаст і організатор кооперативів, Панас розробив у 1927 р. Статут сільських кооперативів. У вересні 1930 р. став редактором «Грудзьондзької газети», на сторінках якої пропонував створити у Польщі селянський картель, що захищав би інтереси селян у державіPanaś J. W okresie Kongresu Stronnictwa Ludowego powinien powstać kartel chłopski, «Gazeta Grudziądzka», nr 62 z 27 V 1933, s. 1.. Ця ідея викликала широкий резонанс у Польщі та дискусію багатьох фахівців, науковців, парламентаріїв та представників уряду. Панас був також противником політики санації, у зв'язку з чим проти нього порушувалось багато судових справ. У той же час Панас був прихильником мирного впорядкування відносин між поляками та українцями. Після об'єднання народних партій у 1931 р. діяв у складі Народної партії і став членом її Верховної Ради.
Доля під час Другої світової війни Після початку війни, Панас, як представник Польської селянської партії приєднався до підпільного Польського національного комітету у Львові. На рубежі березня та квітня 1940 р. його було призначено кур'єром прем'єр-міністра польського еміграційного уряду генерала Владислава Сікорського, проте у квітні 1940 р. Панас був заарештований НКВС у Львові . Його катували, а потім 4 квітня 1940 р. вбили під час слідства .У 1941 р. польський єпископ Юзеф Гавліна, не знаючи про загибель Панаса, призначив його деканом Збройних Сил Польщі в СРСР .
Особисте життя Молодший брат Юзефа Панаса, Францішек, загинув під час Першої світової війниŁach L. Pomniki pamięci narodowej w Odrzykoniu, „Zeszyty Odrzykońskie”, 1997, z.3, s. 52. Старший брат Станіслав (1879–1940) - випускник юридичного факультету Ягеллонського університету і член «Сокола», був муніципальним суддею в Мшані-Дольній, а потім головою суду у Вадовиці Łach L. Stanisław Panaś…, s. 34-36.. Сестра, Текла Панас-Мікус, була депортована в 1939 р. радянською владою з Козина (тепер - Івано-Франківська область) до КазахстануТам само, s. 36.. Через свою матір капелан мав стосунки з Ядвігою Гузковою, уродженою Рюккенман, двоюрідною сестрою генерала Вільгельма Орлика-Рюккенмана, а також через бабусю по батькові - з перемишльським єпископом та ректором Ягеллонського університету Юзефом Себастьяном Пельчаром. Його родичами були троє священнослужителів: декан Пшеворська о. Францішек Трзнадель (1830–1872), о. професор Антоні Трзнадель (1857–1908) та о. доктор Ян Трзнадель (1866–1920).
Ордени і заслуги Хрест заслуг для військових священиків, 2 клас, на біло-червоній стрічці Зірка Перемишля Хрест Оборони Львова Срібний хрест військового ордену Virtuti Militari (двічі) Офіцерський хрест Ордену Відродження Польщі (2 травня 1922) Хрест Хоробрих (чотири рази)
Твори Публіцистика Залишив біля ста статей, опублікованих у різних виданнях, таких як «Gazeta Grudziądzka», «Piast», «Zielony Sztandar», «Wola Ludu», «Polonia» тощо.
Книги Nabożeństwo dla żołnierzy Legionów Polskich (1915) Pamiętniki Kapelana Legionów Polskich (1920) Z ciężkich dni Przemyśla (1920) Rarańcza (1925) Katechizm obywatelski (1925) My Druga Brygada (1929)
Пам'ять У 2018 році в рідному місті Панаса Одриконі встановлена табличка із зображенням. Одна з вулиць там також носить ім’я священика. Постать Юзефа Панаса зображена у у фільмі 1980 р. Ришарда Філіпського «Державний переворот» (актор Юзеф Новак).
Примітки
Джерела Marek Jerzy Minakowski, Wielka Genealogia Minakowskiego , Lucjan Fac, Ksiądz Józef Panaś (1887-1940) , Przemysław Stawarz, Internowanie oraz proces żołnierzy legionowych w Marmaros-Sziget w roku 1918 we wspomnieniach księdza pułkownika Józefa Panasia – kapelana II Brygady Legionów Polskich . Златогорський О. Щоденник капелана польських легіонерів Юзефа Панаса як джерело до історії Волині періоду Першої світової війни //Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої світи. Науковий збірник. Випуск 66-67. Луцьк, 2019. - С.165-168.