Дистанці́йне зондува́ння Землі (ДЗЗ)́ — спостереження поверхні Землі авіаційними і космічними засобами, спорядженими різноманітними видами знімальної апаратури.

На кінець 2012 року у світі нараховувалося понад два десятки космічних апаратів віддаленого зондування Землі, а в безпосередньому впровадженні програм супутникових спостережень, беруть участь 25 країн. Космічні апарати дистанційного зондування можуть використовуватись для цивільних завдань і для здійснення розвідки.

Космічні технології знімання земної поверхні дозволяють суттєво підвищити ефективність досліджень у різних галузях геології: геологічному зніманні та пошуку корисних копалин, неотектонічних дослідженнях, геоекології тощо. Сучасні зображення космічних знімань, мають роздільну здатність на місцевості від десятків кілометрів до десятків сантиметрів. Отримувати такі дані зараз набагато простіше, ніж кілька років тому. Кількість спектральних діапазонів, в яких може здійснюватись знімання з космічних апаратів, постійно зростає. Зараз існують знімальні системи, які здійснюють фільмування у 7, 20, 220 діапазонах.

Стрімке зростання науково-технічного космічно-знімального арсеналу, впровадження технологій гіперспектральних знімань з високим рівнем розрізнення, вимагає відповідних технологій їхньої інтерпретації для потреб української геології.

Основою сучасних дистанційних досліджень є цифрова обробка, дешифрування та геологічна інтерпретація матеріалів космічних зйомок (МКЗ) залежно від особливостей знімальної апаратури, ландшафтних та геологічних умов територій, що вивчаються.

Завдання ДЗЗ

Загалом дані ДЗЗ при геологічних дослідженнях дозволяють вирішувати такі питання: уточнення тектонічної будови території, зокрема виділення складчастих і кільцевих структур; уточнення контурів (геологічних границь) геологічних тіл з урахуванням природної генералізації; отримання додаткової інформації про закономірності розміщення корисних копалин; геоморфологічний аналіз, що включає загально-геоморфологічне і структурно-геоморфологічне картографування, створення об'ємних моделей місцевості (технологія 3D); оцінка неотектонічної активності території; геоекологічні дослідження, що включають: оцінку ландшафтно-екологічних умов; виявлення геологічних процесів і явищ, потенційно небезпечних для життя і діяльності людини, і прогноз їхнього розвитку; виявлення техногенних комплексів і об'єктів, що впливають на геологічне середовище; моніторинг стану геосистем; впровадження ГІС-технологій у геолого-картографічний процес.

Однією з вимог до даних ДЗЗ є оперативність одержання актуальної просторової інформації про земну поверхню.

Дані ДЗЗ з успіхом використовуються для:

прогнозу погоди і моніторингу небезпечних природних явищ; прогнозу і контролю розвитку повеней та паводків, оцінки завданого ними збитку; оцінки збитків від лісових пожеж і їхніх наслідків; контролю стану гідротехнічних споруд на каскадах водоймищ; природоохоронного моніторингу; спостереження за льодовою обстановкою в районах морських шляхів й в акваторіях видобутку нафти на шельфі; моніторингу розливів нафти і руху нафтової плями; реального розташування морських суден у тій чи іншій акваторії; відстеження динаміки і стану вирубки лісу; прогнозу врожайності сільськогосподарських культур; відновлення топографічних карт, що відображають реальний стан територій; дотримання ліцензійних угод при освоєнні родовищ корисних копалин; контролю несанкціонованого будівництва;

Див. також Програма «Коперник» «Січ-1М» Центр приймання і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Супутникова зйомка TWINS

Література Четверіков Б. В., Калинич І. В. Методика застосування даних дистанційного зондування землі в оцінці наслідків надзвичайних ситуацій – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. – 120 с. ISBN 978-966-941-762-6 Дистанційне зондування Землі: аналіз космічних знімків у геоінформаційних системах: навч.-метод. посіб. / С. О. Довгий, С. М. Бабійчук, Т. Л. Кучма та ін. — Київ: Національний центр «Мала академія наук України», 2020. — 268 с. ISBN 978-617-7945-11-5 Фотограмметрія та дистанційне зондування // Христина Бурштинська, Сергій Станкевич, Юлія Денис. - Львівська політехніка. - 2019. - 216 с. - ISBN 978-966-941-416-8 Основи дистанційного зондування Землі: історія та практичне застосування: навч. посіб. / С. О. Довгий, В. І. Лялько, С. М. Бабійчук, Т. Л. Кучма, О. В. Томченко, Л. Я. Юрків. — К. : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2019. — 316 с. ISBN 978-617-7734-01-6 Дистанційне зондування Землі з космосу – не лише технічна проблема / Н. Р. Малишева // Правова держава. - 2019. - Вип. 30. - С. 218-229.

Гнатишин А. М., Шпарик Ю. С. Місце і задачі дистанційного зондування землі (ДЗЗ) стосовно вимог Держгеолкарти —200. Багатоспектральні методи дистанційного зондування Землі в задачах природокористування / За ред. В. І. Лялька, М. О. Попова. — , 2006. — 357 с.

Методи дистанційного зондування землі. Бєлятинський А.О., Теплюк Є.Ф. Трифонова Т. А. Геоинформационные системы и дистанционное зондирование в экологических исследованиях / Т. А. Трифонова, Н. В. Мищенко, А. Н. Краснощеков. — , 2005. — 352 с. Кронберг П. Дистанційне вивчення Землі: Основи і методи дистанційних досліджень в геології: Пер. з нім. – М.: Мир, 1988. – 343 с, іл.

Посилання Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку (СЦД-Україна) Дистанційне зондування землі. Пілотний проект в Україні Дистанційне зондування Землі // ЗАБАРА І. М., Дистанційне зондування землі: минуле і сучасне міжнародно-правового регулювання отримання і використання інформації// Інформація і право. — № 1(24). — 2018. — С.36-43 Український журнал дистанційного зондування Землі Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Геоінформаційний аналіз даних дистанційного зондування Землі» NASA Goddard Institute for Space Studies — Інститут космічних досліджень НАСА імені Годдарда. NASA Earth Observatory  — американські космічні дослідження географічної оболонки засобами дистанційного супутникового зондування. NASA Visible Earth  — каталог зображень та анімації планети Земля від НАСА. Views of the Earth  — моделювання земної поверхні на основі геодезичних даних та дистанційного зондування. ESA Earthnet  — європейські дослідження географічної оболонки засобами дистанційного зондування. Геопортал Роскосмосу  — сервіс космічних знімків Землі. Некоммерческое партнерство «Прозрачный мир»  — некомерційна організація, що реалізує проекти в галузі використання зображень Землі з космосу в наукових та прикладних дослідженнях, освіті, дизайні, туризмі та краєзнавстві. GIS-Lab  — каталог авторських матеріалів загальноінформаційного та методичного спрямування від неформальної спільноти фахівців в галузі ГІС та ДЗЗ. Читайте Статті з Тегом Дистанційне Зондування на EOSDA Блог