Ка́рел А́уер (, , ; 1818 — 1859) — літограф і графік чеського походження. Понад 20 років працював у Львові і Галичині.
Біографія Народився у 1818 році. За походженням чех. Закінчив Віденський університет. У 1830-х роках приїхав працювати до Львова на запрошення власника друкарні Пілера. Працював у літографічному закладі при друкарні відомих львівських видавців Йозефа і Петра Пілерів. Співробітничав у львівському журналі «Dziennik Mód Paryskich», який виходив у 1840–1848 роках. Помер у 1859 році.
Творчість Перші відомі літографічні роботи художника у Львові датовані 1837 роком. Виконав літографії для альбому 1837–1838 років «Галичина на о́бразах, або галерея літографічних краєвидів, околиць та найкращих пам'ятників у Галичині, з описами картин польською та німецькою мовами» (Galicja w obrazach, czyli galerja lit. widoków, okolic i najznakomitszych zabytków w Galicji, z opisaniem obrazów w jezyku polskim i niemieckim) (48 гравюр).
Від початку 1840-х років сторінки «Львів'янина» прикрасили виконані художником літографічні портрети Болеслава Хороброго та Адама Чайковського, а в друкарні Петра Пілера вийшли портрети Казимира Ягеллончика, графа Олександра Фредра, митрополита Атанасія Шептицького, генерала Дверницького та інших достойних громадян Австро-Угорської імперії (Теофіла Ленартовича, Вацлава Залеського, Мелетія Гриневецького, Михайла Куземського).
Там же, у Пілера, побачили світ і Ауерові види львівської Ратуші, монастиря і костелу бенедиктинок, львівської стрільниці — садиби львівського Стрілецького братства, ярмарку під Собором Святого Юра, Піскової гори з рештками Високого Замку, змальовані автором з вежі ратуші, та інших високих споруд міста.
Наприкінці першої половини XIX століття зробив добірку літографій із виглядами галицьких сіл і містечок для альбому «Збірка найпрекрасніших околиць в Галичині». Оформив грамоту Старопігійського інституту.
Автор низки літографій. Серед них: «Вид Бережан»; «Вид Риманова»; «Вид ринку у Жовкві»; «Новий ринок у Бродах»; «Вид міста Львова з півночі». Серед львівських літографій: датовані 1837 роком — «Артилерійські казарми у Львові», «Львівська ратуша», «Стара ратуша», «Шведи у Львівській ратуші»; датовані 1839 роком — «Каплиця боїмів» і «Катедральний собор»; датовані 1840 роком — «Готель „Англійський“ у Львові», «Погулянка», «Стрільбище», датовані 1846—1847 роками — «Бібліотека Оссолінських», «Площа Фердинанда», «Ярмарок біля собору Юра», «Театральний будинок у Львові».
Примітки
Література Ауер Кароль // Ауер Кароль // Ауер Карел // Ауер Кароль //
Посилання