Харбинська культура — археологічна культура середньокам'яної та ранньої новокам'яної діб.
Датується XI-V тисячоріччями до н. е.. Виділена П. М. Кольцовим.
Поширення Північно-західний Надкаспій між Волгою й Кумо-Маничською западиною.
Раніше вважалося, що тут існувала сіроглазівська культура північного Прикаспія.
Разом з сіроглазівською відноситься до північнокаспійської культурно-історичної спільності.
Дослідження Виділена А. Н. Мелентьєвим, що відніс пам'ятки північного й північно-західного Прикаспія мезоліту на раннього неоліту до сіроглазівської культури. Пізній неоліт він відніс до надкаспійської культури. За останні десятиріччя відкрито десятки мезолітичних поселень північно-західного Прикаспія та лівобережжя нижнього Поволжя (Рин-піски). За результатами досліджень висновки Мелентьєва були розширені та де в чому змінені.
Пам'ятки У північно-західному Прикаспії присутні стратифіковані пам'ятки Ар-Доланг-1 й Му-Кюкн-2. Ранні пам'ятки: стоянки Яш-куль-5, Му-Кюкн-2 та інші. Вони розташовані на низовинах біля невеликих водойм.
Вироби Мікропластини, пластинки, отримані шляхом сколювання з прямосторонніх конусоподібних неклеусів. Більшість знарядь праці виготовлені на пластинчатих сколах. У вторинній обробці застосовується притупляюча ретуш. Крем'яні знаряддя праці: кінцеві скребачки, пластини з притупленою спинкою й поперечним або косозрізаним кінцем, пластинчаті наконечники стріл з черешком, мікрорізці на куту пластинок, низькі продовжені сегменти з крутою ретушью за вигибом лез, прямокутні вкладиші, симетричні трапеції оброблені крутою ретушью по боках та іноді по верхньому основанню.
Інвентар подібний до передкавказького та закавказького. Найбільшої подібності має з інвентарем стоянок: Едзані, Квачара, Сатанай, Комарове, Томузлівка й Дубівка, Гофітське.
Найбільша тотожність у добу раннього мезоліту з пам'ятками сіроглазівської культури жекалганської групи за низькими сегментами, оброблені ретушью за вигином лез, різці на куту пластинки, січіння пластин оброблених пологою ретушью з брюшка. Подібні вироби присутні у мезоліті Криму та Причорномор'я. З найвіддаленіших пам'яток подібність до передньоазійських Зарзі та Шанідар, де присутні сегменти двухсторонньої обробки, що називаються "виробами з гелуанською ретушью". Проте повна подібність виробів вищевказаних територій відсутня.
Різниця між північнокаспійська (найхарактерніші сегменти з паралелограмами за невеликою чисельності трапецій) та північно-західна (найхарактерніші пластинчатих наконечників стріл, стале поєднання сегментів, трапецій та трикутників) вказує на приналежність до різних археологічних культур.
Склад фауни стоянки Ар-Доланг-1 (коні, сайги, бик та інші), відповідає більш вологому за сучасний клімат бореальному періоду раннього голоцену (10-8 тисячоріч тому за М. І. Нейштадту).
Харбинській культурі характерні пластини з чіткої огранкою, присутність кінцевих та округлих скребачок, вкладишна техніка. Аналоги харбинським виробам можна зустріти у пам'ятках істайської групи північного Прикаспія, на Передкавказзі та у Закавказзі, у Зарзі та Шанідарі. Проте харбинська технологія самостійно розвивається у пізньому мезоліті (не пізніше 7 сторіччя до н. е.) на місцевій основі, що розвиваються далі вже у час неоліту. Саме місцеве походження харбинських пам'яток відносить північно-західний Каспій до однієї харбинської культури у всій середньокам'яній добі.
У формуванні харбинської культури є вплив північно-західного Кавказу.
Північнокаспійська культурно-історична спільність Генетична близькість мезолітичних культур північного та північно-західного Прикаспія, єдність культурного та господарського типу, що обумовлено подібними природно-кліматичними умовами дозволяє об'єднання сіроглазівської та харбинської культур у північнокаспійську культурно-історичну спільність.
Джерела П.М. Кольцов МЕЗОЛИТИЧЕСКИЕ КУЛЬТУРЫ СЕВЕРОПРИКАСПИЙСКОГО РЕГИОНА