Р («ер») — літера кирилиці. Є також у всіх інших абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.
Звуки [ɹ] (р) — ясенний апроксимант [r] (р) — ясенний дрижачий [ɾ] (р) — ясенний одноударний [ɻ] (твердий р) — ретрофлексний апроксимант (тамільська, китайська мови) [ɽ] (твердий р) — ретрофлексний одноударний (шведська, норвезька, індійські мови)
Історія Походить від староцерковнослов'янської букви («рци»), що за формою накреслення являє собою трохи видозмінену грецьку Ρ ρ («ро»). Старослов'янська назва «рци» — наказова форма дієслова рѣщь і буквально означає «говори», «кажи», «речи». У глаголиці має вигляд , за ліком 19-та. Числове значення в обох абетках — 100.
Українська мова Р — двадцять перша літера української абетки. У сучасній українській мові літерою «р» позначають передньоязиковий сонорний плавний дрижачий звук, який може бути твердим (риба) і м'яким (ряст).
Таблиця кодів Кодування Регістр Десятковийкод 16-ковий код Вісімковий код Двійковий код Юнікод Велика 1056 0420 002040 00000100 00100000 Мала 1088 0440 002100 00000100 01000000 ISO 8859-5 Велика 192 C0 300 11000000 Мала 224 E0 340 11100000 KOI 8 Велика 242 F2 362 11110010 Мала 210 D2 322 11010010 Windows 1251 Велика 208 D0 320 11010000 Мала 240 F0 360 11110000
Див. також Ро (літера) R (латиниця)
Література
Півторак Г. П. Р // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
Примітки
Джерела