Бачо Киро (; справжнє ім'я і прізвище — Киро Петров; 7 липня 1835, Бяла Черква — 28 травня 1876, Велико-Тирново — болгарський письменник та революціонер.
Біографія Народився 7 липня 1835 в селі Бяла Черква. У віці 6 років залишився без батька і змушений був працювати, аби родина мала хоч якісь засоби до існування. У 1847-му його мати, Цона Добрева, відправила хлопця в Батошівський монастир на навчання.
На шляху самоосвіти й напруженої праці він виріс як чудовий просвітницький діяч. Він має велику популярність і серед болгарського населення, і серед турецького народу. Пише вірші, присвячені долі поневоленої Болгарії й закликає до повстання.
У 1870-му заснував перший сільський шкільний театр у Болгарії. У 1870–1871 роках був редактором газети «Македонія».
1876 року очолив загони Квітневого повстання у своєму районі. Виказаний односельцем Тошом Франговим, був розстріляний у рідному місті за вироком османського суду.
Творчість
Опубліковані книги «Описание на село Горни Турчета» (1870). «Пътуванието на Бача Кира» (1873). «Второто пътувание на Бача Кира» (1874).
Джерела Национален каталог на академичните библиотеки в страната НАБИС