Флавій Аніцій Проб Фавст Юніор або Нігер (*Flavius Anicius Probus Faustus Iunior Niger, д/н —після 512) — політичний діяч часів падіння Західної Римської імперії та напочатку утворення Остготського королівства.
Життєпис Походив зі знатного роду Руфіїв, що завдяки численим шлюбам увійшов до роду Аніціїв Пробів, який згодом очолив. Син Геннадія Авіена, консула 450 року, та Меллети Таррутенії. Про дату народження й молоді роки нічого невідомо. У 476 році підтримав Одоакра, який повалив останнього римського імператора Ромула Августула.
У 490 року за рішення Одоакра стає консулом (разом з Флавієм Лонгіном. 491 року брав участь у посольстві до Константинополя, де намагався отримати визнання Одоакра з боку Східної Римської імперії. Отримав два іменних місця в Колізеї.
У 493 році став на бік короля остготів Теодоріха Великого. За дорученням останнього брав участь у посольстві до Анастасія I, імператора Східної Римської імперії. Того ж року Флавія Аніція призначено магістром офіцій. На цій посаді перебував до 494 року. Потім знову був у посольстві до Константинополя.
У 498 році під час конфлікту в християнській громаді Риму, підтримував папу римського Симаха, виступаючи проти антипапи Лаврентія.
У 505—506 роках був квестором палацу остготського короля. У 507 році призначено патрицієм та преторіанським префектом Італії. На цій посаді перебував до 512 року. Подальша доля невідома.
Родина 1.Дружина — Стефанія
Діти: Руфій Фавст Авіен Юніор, консул 502 рік
2. Дружина — Кінегія
Діти: Флавій Еннодій Мессала, консул 506 року
Джерела A. Chastagnol, Le sénat romain sous le règne d'Odoacre, Bonn, 1966, p. 82 . R. Martindale, The Prosopography of the Later Roman Empire, 2, Oxford, 1980, p. 454—456. Gillett, Andrew, Envoys and Political Communication in the Late Antique West, 411—533, Cambridge University Press, 2003, ISBN 0521813492, p. 149, 200.