Мефо́дій (, в миру То́дор (Тоде) Йо́вчев Ку́сев; 1838, Прилеп — 1 листопада 1922, Стара Загора) — болгарський священик і громадський діяч, архімандрит і протосинкел пловдивської болгарської метрополії, єпископ Православної церкви Болгарії.

Біографія

Народився у вересні 1838 року в місті Прилеп, Македонія. Був шостою дитиною у родині тютюнового купця Йовче та його дружини Катерини. Батьки Мефодія рано померли. Здобув початкову освіту в своєму рідному місті в приватній школі, потім — у грецькій середній школі. 1867 року відкрив недільну болгарську школу і заснував болгарський громадський центр у рідному Прилепі. Став одним з лідерів болгарського церковного руху в Прилепі, очоливши молодіжну партію в муніципалітеті.

З 1896 по 1904 рр. і з 1920 по 1922 рр. — Старозагорський митрополит.

Громадсько-політична діяльність Був одним із лідерів руху за церковну національну незалежність під час національного відродження та національного об'єднання Болгарії, а також активним учасником громадського життя міста, ерудованим, енергійним болгарським священиком, палким патріотом і націоналістом.

Кусев також зробив значний внесок як дипломат у захист болгарської справи великими державами під час Східної кризи 1876—1878 років.

Як протосинкел Болгарського екзархату Мефодій Кусев багато зробив для просування болгарської влади в Македонії після підписання Берлінського договору 1878 року. Він є видатним захисником болгарських національних інтересів у Македонії і палким викривачем усіх ворогів болгарської державності, як внутрішніх, так і зовнішніх, серед яких він вважав соціалістів і москвофілів.

14 березня 1919 року написав лист до президента США В. Вільсона, закликаючи до припинення вогню, щоб недопустити конфлікту між Македонією, Добруджею і Болгарією, посприявши таким чином якнайшвидшому підписанню майбутнього мирного договору.

Письменницька діяльність Мефодій Кустев є автором багатьох статей і брошур з церковних і національних справ. Дві його роботи мають велике значення для Болгарії — його книга 1913 року «Македонія має тільки сербів серед своїх жителів» і брошури «Погроми Болгарії. Винуватець», в якому він повністю зображує російську «визвольну місію» і звинувачує російську імперську політику в першій національній катастрофі Болгарії і розпаді Македонії.

Смерть Мефодій Кусев помер 1 листопада 1922 року у місті Стара Загора (Болгарія). Похований в парку «Акамото», поруч з церквою «Св. Теодора Тірона».

Увічнення пам'яті Мефодій Кусев був одним з найвизначніших болгарських православних священиків у всій сучасній історії Болгарської православної церкви. Болгарський письменник Димитр Талев увічнив Мефодія Кусева, що став прототипом для Лазара Глаушева — героя його роману «Залізний світильник». У книзі Талев описує справжнє повстання, яке Мефодій Кусев підняв проти грецьких священиків у місті Прилеп.

Джерела

Биография в www.pravoslavieto.com Митрополит Методий Кусев и националният въпрос Из «Погрома на България. Виновникът» . Електронно издателство LiterNet, достъп от 07.09.2013. Коста Църнушанов. Големият български възрожденец митрополит Методий Кусев. С., 1992. Недю Александров, Цветана Кьосева. С Христос и Македония в сърцето. Страници от живота на митрополит Методий Кусев (1838 – 1922). С., 2000, 130—153. Из дейността на митрополит Методий Кусев, Владимир Г. Кусев Кусев, Методий. «Възпитанието в духа на християнството или безбожието», Глава «За безбожието и социализма», 1895 година. Митрополит Методий Кусев за лъжливия социализъм. Из «Възпитанието в духа християнството», митрополит Методий Кусев. Център за анализи и образование. Фондация «Методий Кусев», дело на Маргарита Кусева Кусев, Методий — «Македония в своите жители само сърби няма» второ издание, София 1913 Методий Кусев — «Погрома на България. Виновникът», Стара Загора, 1914 година Методий Кусев — «Възпитанието в духа на християнството», Казанлък, 1895 — извадки, публикувани в списание «Разум», бр. 2, 2003, с. 177—196. «Войната Спасителна за България» , Методий Кусев, Стара Загора, 1917 година

Література Ендиклопедија Бугарија, том 4, Издаваштво на БАН, Софија, 1984 (статијата е под името Методиј Кусевич) Биографија во www.pravoslavieto.com

Примітки