IAPP () – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 89 амінокислот, а молекулярна маса — 9 806.
Кодований геном білок за функцією належить до гормонів. Секретований назовні.
Функції Амілін відіграє важливу роль у регуляції метаболізму та енергетичного балансу організму.
Амілін секретується β-клітинами підшлункової залози разом з інсуліном у відповідь на прийом їжі .
Він пригнічує постпрандіальну секрецію глюкагону з α-клітин підшлункової залози, що допомагає знизити рівень глюкози в крові після їжі .
Сповільнює спорожнення шлунка, що уповільнює всмоктування поживних речовин, включаючи глюкозу .
Пригнічує секрецію шлункової кислоти .
Діє як сигнал насичення, зменшуючи споживання їжі та розмір порцій .
Впливає на центральну нервову систему, зокрема на стовбур мозку та гіпоталамус, щоб викликати відчуття ситості .
Сприяє зниженню маси тіла через вплив на апетит та метаболізм .
Взаємодіє з іншими гормонами, такими як холецистокінін, лептин та естрадіол, для регуляції енергетичного обміну .
Може впливати на серцево-судинну систему та метаболізм кісткової тканини .
Бере участь у регуляції росту нирок та водно-сольового гомеостазу .
Таким чином, амілін є важливим нейроендокринним гормоном, що відіграє ключову роль у регуляції глюкози, апетиту та енергетичного балансу організму.
Використання у медицині Амілін та його аналоги мають значний потенціал для використання в медицині, особливо в лікуванні діабету та ожиріння.
Кагрілінтид є експериментальним лікарським засобом — аналогом аміліну тривалої дії. Тривають його дослідження для лікування ожиріння та діабету 2 типу в якості монотерапії, так і в комбінації із семаглутидом (препарат CagriSema). Праміліндид, аналог аміліну, використовується як антигіперглікемічний засіб у пацієнтів з діабетом 1 та 2 типу, які отримують інсулін під час прийому їжі . Амілін допомагає контролювати рівень глюкози після їжі, пригнічуючи секрецію глюкагону та сповільнюючи спорожнення шлунка .
Монотерапія праміліндидом викликала значне, стійке та дозозалежне зниження ваги у пацієнтів з ожирінням . Комбінована терапія аміліном та лептином показала двозначне зниження ваги у пацієнтів з надмірною вагою та ожирінням .
Дослідження на мишачих моделях хвороби Альцгеймера показали, що лікування аміліном зменшує нейрозапалення та покращує аномальні патерни експресії генів у корі головного мозку .
Амілін проявляє інгібуючий вплив на активність остеокластів, що може мати потенційне застосування в лікуванні захворювань кісткової тканини .
Амілін має судинорозширюючий ефект, що може бути корисним при серцево-судинних захворюваннях . Амілін показав здатність покращувати збереження пам'яті .
Хоча амілін демонструє багатообіцяючі результати в різних сферах медицини, необхідні подальші дослідження для повного розуміння його терапевтичного потенціалу та довгострокових ефектів .
Література
Примітки
Див. також Хромосома 12