Борис Якович Ельберт (Бер Янкель Меєравич; , Дубно, нині Рівненська область — , Мінськ) — радянський мікробіолог, доктор медичних наук (1939), професор (1949), Заслужений діяч науки Киргизької РСР (1942).
Навчання Закінчив у 1917 році медичний факультет Київського університету.
Трудова діяльність
У 1919—1923 роках працював у Києві. З 1923 року — директор Білоруського санітарно-бактеріологічного науково-дослідного інституту, а в 1925—1931 та 1962—1963 роках — завідувач кафедри Білоруського державного університету. Крім того, з 1948 по 1962 рік він паралельно працював у Мінському медичному інституті.
Нагороди Державна премія СРСР 1946 року.
Твори Роботи з дослідження склероми, туберкульозу, туляремії. Капсульные бактерии, 1950; Микробиология склеромы. М., 1954; Теория и практика иммунопрофилактики туляремии, 1956 Руководство по микробиологии и эпидемиологии, 1957; Микробы и вирусы. 1960; Практическое пособие по медицинской микробиологии 1962; Микробиология важнейших инфекционных болезней в 2-х томах, 1962, 1965; Основы вирусологии, 1965;
Примітки
Література Эльберт Барыс Якаўлевіч // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 18. Кн. 1: Дадатак: Шчытнікі — Яя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн., 2004. — 472 с.: іл. ISBN 985-11-0295-4 (т. 18. Кн. 1), ISBN 985-11-0035-8. Улащик В. С. Борис Яковлевич Эльберт (1890—1963) — основоположник белорусской микробиологической науки // Здравоохранение. — Минск. 2014. — № 9 (сентябрь).
Посилання Ельберт Борис Якович на сайті Біологічного факульта БГУ.