Корисні копалини Замбії

Загальна характеристика

Надра країни багаті на кобальт і мідь. Крім того є залізні і марганцеві руди, золото, олово, цинк і свинець, ванадій, кадмій, срібло, вугілля, апатити, уран, нікель, ніобій, пірит, аметист, смарагди, сірка, гіпс, флюорит і інш. (див. табл.)

Таблиця. – Основні корисні копалини Замбії станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Залізні руди, млн т 281 500 58 (Fe) 0,2 Золото, т 6 17 0,6 – 3,8 Кобальт, тис. т 360 540 0,17 (Со) 6,6 Марганцеві руди, млн т 2 2 53 (Mn) 0,1 Мідь, тис. т 18000 31000 2,75 (Cu) 2,7 Олово, тис. т 1 1 0,7 Свинець, тис. т 130 280 10,5 (Pb) 0,1 Срібло, т 1000 2000 80 г/т 0,2 Вугілля, млн т 60 250 Апатити, млн т 2 30 20 (Р2О5) 0,04 Цинк, тис. т 270 600 22,3 (Zn) 0,1

Окремі види корисних копалин

Вугілля. Родов. кам. вугілля локалізовані на півдні (вздовж північно-західного узбережжя оз. Кариба) і в центрі країни (в районі Луено і в долині р. Луангва). Вони приурочені до пермсько-тріасових відкладів серії Екка системи Карру. Вугілля низькосортне. Осн. родов. розташовані на півдні в районі Гвембе (Нкандабве, Маамба).

Уран. Вздовж узбережжя оз. Кариба у вугленосних відкладах Карру і на півночі країни в зоні архейських куполів гранітоїдів є рудопрояви урану.

Залізо. Найважливіші родов. залізних руд – скарнового і гідротермально-метасоматичного типу в осадових відкладах системи Катанга (родов. Сандже, Вентерс-Ридж і інш.), відомі гідротермальні жильні (Гіппо і інш.), осадові (Кахаре, Касумбалеса і інш.) та метаморфогенні родов. в метаосадових г.п. (Намбала, Мумбва і інш.).

Марганець. Родов. марганцевих руд розташовані на півночі країни далі на захід за оз. Бангвеулу (Бунда, Чисамба, Кабаса, Бахаті, Лушіба, Кабула і інш.), в районі м. Мкуші (Мувалаші, Чивефве, Кафуе і інш.) та східніше м. Кабве (Кампумба і інш.). Вони відносяться до латеритного (Бунда, Чисамба, Кабаса, Бахаті, Лушіба, Чивефве і інш.), гідротермального жильного (Кабула, Машімба, Матанда і інш.), гідротермально-метасоматичного (Мувалаші, Кампумба) типів у метаморфізованих осадових породах.

Мідь. За підтвердженими запасами мідних руд 3. займає 11-е, а за загальними – 9-е місце серед країн світу (1999). Гол. родов. входять в Мідноносний пояс Центральної Африки, який складений товщами пісковиків, сланців та доломітів системи Катанга, що перешаровуються. Зруденіння пов’язане з доломітами. Мідні руди асоціюють з кобальтом та інш. металами. Найважливішими в пром. відношенні є стратиформні родов. в карбонатно-теригенних породах Конкола, Нчанга, Чингола, Мімбула-Фітула, Чамбеші, Муфуліра, Бвана-Мкубва, Чибулума, Міндола, Рон-Антелоп (Луаншья), Балуба, Лумвана, Каленгва, Чонгве-Іст і інші, на частку яких припадає бл. 99% врахованих запасів і б.ч. видобутку мідних руд в країні. Відомі також скарнові родов. на контакті карбонатних порід з гранітоїдами пізнього протерозою - Чифумпа, Сілвер-Кінг, Сейбл-Антелоп, гідротермальні з вкрапленим зруденінням в основних інтрузивних породах – Фімпімпа, Мвезі, Тандалве і інш., жильні – Кансанші, Гіппо і інш., мідно-порфірові в кислих інтрузивних породах Самбо, Мтуга і інш. Основні рудні мінерали - халькозин, борніт, малахіт, ковелін, куприт, халькопірит, пірит, самородна мідь, кароліт і лінеїт.

Кобальт. Замбія займає 4-е місце у світі за підтвердженими запасами кобальту. Як і в ДРК (Конго-Кіншаса), кобальтові родовища тут приурочені до Мідного пояса Центральної Африки, південно-східна частина якого захоплює північ країни і протягається вздовж кордону з ДРК більш ніж на 200 км при ширині 40-60 км. Але на відміну від конголезьких родовищ, де руди характеризуються високими вмістами кобальту, в родовищах Замбії руди істотно мідні, а середній вміст кобальту в первинних сульфідних рудах, які в Замбії переважають, становить лише 0.08-0.2%, в окиснених – 0.75-0.9%.

Мідно-кобальтові стратиформні родовища групи Калімба (Kalimba), розташовані на півночі Замбії, унікальні за ресурсами кобальту і сприятливими умовами залягання (глибина до 120 м). За даними на серпень 2000 р., виявлені ресурси тільки одного з чотирьох родовищ групи – Нама (Nama) становлять 950 млн т руди з сер. вмістом кобальту 0.03%. Порівнянними ресурсами кобальту володіють тільки всі родовища Бушвелдського комплексу разом узяті, але в останньому значно складніші для відробки умови залягання. Кобальт є в мідних рудах стратиформних родов. Нчанга (запаси металу 150 тис. т, вміст кобальту 0,13-0,59%), Балуба (розвідані запаси 105 тис. т, 0,15-0,21%), Міндола (розвідані запаси 170 тис. т, 0,14%), Чибулума (розвідані запаси 12 тис. т, 0,17-0,25%) і інш.

До групи Калімба входять родовища Калімба, Нама, Нгоса (Ngosa) і Луамфула (Luamfula). Вони займають площу в 1148 км². Найбільш вивченим з них є родовище Нама, розташоване на півн.-захід від м. Чилілабомбве, на кордоні з Демократичною республікою Конго і відкрите першим з родовищ групи. Геологорозвідувальні роботи проведені в 1995-1999 рр. Виявлено чотири рудних тіла, що отримали назву Аномалії «А», «В», «С», «D». Рудні тіла пластові, залягають в докембрійських глинистих сланцях, пісковиках і конґломератах. Руди вкраплені, з сульфідами кобальту, міді і заліза; зустрічаються сульфідні прожилки і невеликі жили. Виявлені ресурси однієї тільки Аномалії «С» за станом на кінець 1996 р. становили 218 млн т руди, що містить в середньому 0.03% кобальту.

Золото. Родов. і вияви руд золота (бл. 300) належать до гідротермального жильного (Сасаре, Чумбве і інш.), стратиформного в залізистих кварцитах (Чумбве, Чаїнда і інш.) і розсипного (Чела, Кампоко і інш.) типів. Більшість з них (понад 150) розташовується в пров. Лусака і Центральна.

Олово. Родов. руд олова належать до пегматитового типу і характеризуються малими розмірами. Всі вони розташовані на півдні країни. Найбільші – Чисукі, Музума. Оловоносні г.ч. кварц-мусковіт-полевошпатові пегматити (абсолютний вік бл. 1 млрд років).

Поліметали. Родов. свинцевих і цинкових руд невеликі. Найважливіші в пром. відношенні – гідротермально-метасоматичні родов. в метаосадових породах докембрію – Кабве (Брокен-Гілл), Карманор, Мілберґ, Буканда, в рудах яких виявлені підвищені концентрації ванадію, срібла, кадмію, іноді міді, селену і ґерманію. Відомі також скарнові родов. на контакті доломіту системи Катанга з гранітами – Стар-Цинк, Екселсіор-Цинк, ряд рудопроявів. Руди складені в осн. вілемітом (вміст цинку до 40-48%, срібла до 75 г/т). Колчеданні родов. в метавулканічних гірських порід докембрію – Чипіріньюма, Лукусаші – містять також мідь, цинк, срібло і золото.

Апатит. В країні виявлене карбонатитове родов. з апатитом і пірохлором Калуве, розташоване за 220 км на схід від м. Лусака. Вік карбонатитів мезозойський. Руди низької якості. Запаси руд оцінюються в 200 млн т. Вміст P2O5 в рудах досягає 18%.

Смарагди та аметист. У пров. Коппербелт виявлені родов. смарагдів (Кафубу і інш.), представлені біотит-флогопітовими жилами в ультрамафітах докембрію. На півдні країни відоме родов. аметистів Сімані.

Див. також Гірнича промисловість Замбії Історія освоєння мінеральних ресурсів Замбії Геологія Замбії Гідрогеологія Замбії Економіка Замбії

Джерела

U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Корисні копалини Замбії

Źródło i licencja