Specialized Bicycle Components (більш відома як Specialized) — американська компанія-виробник велосипедів та інвентарю для велосипедного спорту. Є четвертою за величиною велосипедної компанією США і провідним інноватором в велосипедної галузі. Заснована Майком Синьярдом (Mike Sinyard) в 1974 році. Штаб-квартира знаходиться в місті Морган-Хілл, штат Каліфорнія.
Компанія випускає обладнання для ряду велосипедних дисциплін: маунтинбайку, шосейного велоспорту, BMX, велокросу, а також гібридні, дорожні, дитячі велосипеди, електровелосипеди.
Історія
Заснування компанії Засновник компанії Майк Синьярд захопився велосипедами у віці семи років, коли батько купив йому старий жіночий велосипед. Байк був у поганому стані і батько Майка, який працював механіком і відмінно розбирався в техніці, разом з сином зайнявся його відновленням. Згодом його батько став скуповувати старі велосипеди і лагодити їх, після чого Майк займався фарбуванням, а потім їх продавали на місцевому блошиному ринкуMike Sinyard: Figuring Out the Future // Bike for Life: How to Ride to 100 / ed. by Roy M. Wallack, Bill Katovsky. — Da Capo Press, 2005. — P. 150—157. — 344 p.. З часом захоплення Майка велосипедами зростало під час навчання в коледжі Сан-Дієго він практично щодня добирався на своєму байку 7—8 миль до місця навчанняJody Clarke. Mike Sinyard: riding the mountain bike craze to a fortune // MoneyWeek. — 18.09.2009. , а також продовжував займатися ремонтом старих велосипедів, продаючи їх через оголошення в газетах.
Кинувши навчання, Майк продав свій мікроавтобус Фольксваген за 1500 доларів і на виручені кошти влаштував велотур по Європі, однією з цілей якого був пошук недоступного на американському ринку обладнання для свого велосипедаИстория компании Specialized // veloman.by. (Перевірено 13 лютого 2014)Seb Rogers. Interview: Specialized founder Mike Sinyard // bikeradar.com. — 23.10.2010. (Перевірено 13 лютого 2014). У Мілані він познайомився з дівчиною, влаштував йому зустріч з італійськими виробниками шосейних велосипедів і велосипедних компонентів. Майк був здивований, дізнавшись, що компанії Campagnolo і Cinelli згодні постачати йому компоненти для продажу в США, де гостро відчувалася нестача високоякісної велосипедного обладнання. Закупивши компоненти на решту з продажу мікроавтобуса гроші, Синьярд повернувся в США. У Каліфорнії він за 60 доларів в місяць орендував під склад трейлер, склав рукописний каталог товарів і почав об'їжджати з ним місцеві веломагазини.
Розпродавши обладнання за 1'300 доларів при початкових витратах у 1100 доларів, Майк уклав, що попит на якісні компоненти не задоволений і успішне починання варто продовжити, але у нього не було достатньо грошей, щоб замовляти їх безпосередньо з Італії. Тоді він зумів переконати замовників працювати по передоплаті, заробляючи на підвищенні закупівельної ціни на 10-15 відсотків. Ця виявилася вдалою схема і послужила початком компанії. Її назвою був обраний термін Specialized, який, як зазначає Майк, в Італії означає відданість й залученість до нього. За 1974 рік оборот компанії склав 64 тисячі доларів, а в наступному році досяг 128 тисяч, при цьому при такій схемі роботи Майк практично не мав витрат.
Початок власного виробництва Успішно розпочавши бізнес, у 1976 році Майк вирішив організувати власне виробництво. Він не був задоволений якістю імпортованих з Італії шин. Після року роботи Синьярд представив на ринок власний продукт — шини Specialized для туристичних велосипедів. За словами Майка, це був справжній прорив, так як компанія стала чимось більшим, ніж просто імпортером — вона стала інноватором.
Підтверджуючи прагнення запроваджувати новітні технології, в 1978 році Specialized першими на велосипедному ринку випустили фолдингові клинчерні шини Turbo з бортами з кевларового троса. В цьому році річний оборот компанії досяг мільйона доларів, що дозволило Майку Синьярду перейти до випуску власних моделей велосипедів. Перша з них, Allez, була представлена в 1979 році і призначалася для шосейних перегонів. Друга модель дістала назву Sequoia і була оснащена туристичної рамою. Рами Specialized, як і шини, що були виготовлені на замовлення в Японії, і, як зазначає сам Майк, він був воістину натхненний чудовою якістю японського виробництва.
Гірські велосипеди: Stumpjumper В кінці 70-х років в Каліфорнії набирало популярність нове захоплення — велосипедне катання в горах, в основному швидкісний спуск. Для такого роду захоплення абсолютно не підходили традиційні шосейні велосипеди з вузькими гладкими шинами, і любителям доводилося використовувати раритетні моделі 30-40-х років з широкими покришками. Зрослий інтерес привів до створення велосипедів, призначених виключно для катання в горах, але всі вони виготовлялися за індивідуальними замовленнями, були «кастомними».История маунтинбайка // Современный велосипед / Под ред. И. Гуревича, А. Вишневского, Ю. Разина. — Спб: Игра Света, 2009. — С. 12—14. — 300 с. Одним з перших їх творців був Тому Річі (Tom Ritchey), після знайомства з яким Майк Синьярд і звернув увагу на ще дивовижні гірські велосипеди.
У 1981 році інженер Тім Нінан (Tim Neenan) розробив модель гірського велосипеда, призначену для серійного виробництва, і звернувся за допомогою у виробництві до Майка. Протягом наступних 12 місяців у Японії було вироблено 500 велосипедів нової моделі, яка отримала назву і таким чином стала першим у світі серійним гірським велосипедом.Sal Ruibal Still shredding after all these years // USA Today. — 22.03.2006. (Перевірено 13 лютого 2014) Ціна в 750 доларів, за яку продавався велосипед, вважалася досить помірною, враховуючи, що модель Тома Річі продавалася за 1500. Тим не менш, виробники «кастомних» рам сприйняли розроблену Нінаном модель не надто доброзичливо, деякі з них зневажливо називали велосипед «Skunkjunker», що можна перевести як «смердючий драндулет». Розпочата Specialized рекламна кампанія представляла Stumpjumper як велосипед, відкриває новий вид спорту, доступний кожному, у кого є гроші на покупку моделі. У рекламному ролику був задіяний Тім Нінан, одягнений у комбінезон і садові рукавички, тобто в одяг, в якій він сам катався. Цей образ повинен був продемонструвати новизну і відкритість маунтинбайку, у якому на той момент не було навіть якоїсь загальноприйнятої екіпіровки.
Рама Stumpjumper була виконана із сталі, звареної по технології TIG. Тім Нінан планував використовувати вузлову паяну раму, але дану технологію вдалося застосувати тільки в наступних модифікаціях велосипеда. Конструкція виноса керма була запозичена у BMX, керма — у мотоцикла компанії Magura. Велосипед отримав просту, але функціональну пятнадцятишвидкісну систему передач Suntour ARX GT, розроблену, як і багато інші компоненти Stumpjumper, для шосейних велосипедів. Гальмівна система була гібридом із запозичених у туристичних велосипедів кантиліверних гальм компанії Mafac і ручок café-racer для гоночних мотоциклів. Від туристичних моделей Stumpjumper отримав систему провідних зірок TA Cyclotourist, не призначену для тривалого використання на дорогах без твердого покриття, через що були нерідкі випадки її поломок. Покришки використовувалися власного виробництва компанії Specialized. Велосипед важив близько 14 кілограм.
В цілому Stumpjumper виявився надзвичайно успішною моделлю, багато в чому зробила вплив на становлення маунтинбайку як дисципліни. Про його важливість говорить і те, що оригінальна модель Stumpjumper виставлена у Смітсонівському інституті у Вашингтоні.
Продовження інновацій Зростання продажів дозволив Specialized в 1982 році змінити займаний ними склад в Сан-Дієго на набагато більшу приміщення в містечку Морган-Хілл. Новий офіс мав загальну площу приблизно в 5,5 тисяч квадратних метрів, а крім того, навколо нього розташовувалося безліч підходящих для велосипедного катання трас. У 1983 році компанія створює першу у світі професійну гоночну маунтінбайк-команду. Спонсоровані Specialized спортсмени не тільки рекламували бренд власними перемогами, але і займалися обкаткою нових моделей перед випуском на споживчий ринок, що дозволяло усунути більшість недоліків.
У 1988 році заслуги Майка Синьярда були відзначені включенням його до заснований в тому ж році «Зал слави і музей маунтинбайку»Mike Sinyard // Mountain Bike Hall of Fame. (Перевірено 13 лютого 2014). В наступному році Specialized випускає на ринок перший доступний масовому споживачеві гірський велосипед з рамою з вуглецевого волокна, що отримав назву Epic. У цей же період компанія, стурбована даними про те, що тривалий катання на велосипеді може призвести до проблем з потенцією, намагається вирішити цю проблему. У співпраці з ученими в галузі медицини Specialized починає виробництво нового виду велосипедних сідел — Body Geometry, сконструйованих так, щоб перенести основне навантаження з області промежини велосипедиста на кістки тазу.
1989 рік для компанії також відзначений початком співпраці з виробником алюмінію з Сан-Дієго Duralcan Corp., у якого Specialized замовили п'ять тисяч велосипедних коліс з композитного матеріалу з металевою матрицею. Майк Синьярд зазначає, що випуск нових коліс був великим проривом в галузі. Інші велокомпании, зокрема американська Huffy, також проводили експерименти з введенням у виробництво новітніх матеріалів, але зіткнулися з серйозними проблемами і завершили дослідження без будь-яких позитивних результатів. Справа ускладнювалася тим, що виробництво коліс з композитів з металевою матрицею вимагало складної організації співробітництва між відповідальними за різні стадії виробничого циклу компаніями США, Великої Британії та Франції. Нові колеса, представлені на ринку в 1990 році, встановлювалися на гірські велосипеди, а також продавалися вроздріб через веломагазинів. У зв'язку з розширенням географії діяльності були відкриті представництва Specialized в Канаді і Європі.
У 1990 році почалася знаменита рекламна кампанія Specialized, розглянута багатьма як виходить за рамки рекламної етики і порушує дух закону про недоторканність приватного життя. Specialized придбали фотографію Михайла Горбачова і змінили її так, що Горбачов виявився одягнений у форму радянської велосипедної команди, тримав у руках велошолом Specialized, а його лунина було стала нагадувати символ компанії. Підпис під фотографією свідчила: «Містер Горбачов на велосипеді Specialized „Sirrus“». Подібна вільність обґрунтовувалася тим, що в той час радянська велокоманда використовувала шоломи SpecializedInnovate Or Die // Branding Magazine. — 13.10.2011. (Перевірено 13 лютого 2014).
Роки кризи У 1990-ті роки компанія зіткнулася з підвищенням конкуренції на велосипедному ринку, при цьому продажі залишалися на колишньому рівні або навіть зменшувались. Крім того, Specialized відчувала проблеми з менеджментом і поступово стала втрачати частку на ринку на користь більш успішних компаній, таких як і , які в цей період не поступалися Specialized в технологіях.
У 1995 році, бажаючи підвищити продажі, компанія під брендом Full Force почала випуск дешевих гірських велосипедів і продаж їх через мережеві магазини спортивного обладнання. Цей крок викликав серйозне невдоволення власників спеціалізованих веломагазинів, які раніше були основним майданчиком для продажу велосипедів Specialized і ставилися до компанії лояльно, а тепер втрачали клієнтів. Майк Синьярд наполягав на тому, що покупці мережевих магазинів все одно не стали б купувати високоякісний товар, що надається веломагазинами, тому цей крок компанії Specialized був виправданий. Продаючи дешеві байки він розраховував залучити більш широке коло людей до захоплення велосипедом, а вже потім вони б самі прийшли в спеціалізовані веломагазини для покупки якісних компонентів. Незважаючи на це, багато хто дилери Specialized були розчаровані, у зв'язку з ніж через два роки після старту серія Full Force була знята з виробництва, а Майк написав офіційного листа з вибаченнями всім дилерам компанії.