Ніл Барретт-молодший (; 3 листопада 1929, Сан-Антоніо — 12 січня 2014, Остін) — американський письменник у жанрі фентезі, наукової фантастики, детективу/саспенсу та історичного роману. Також працював під псевдонімами Віктор Епплтон (), Чед Калхун (), Франклін В. Діксон (), Ребекка Друрі (), Дж. Д. Гардін ()http://www.sf-encyclopedia.com/entry/barrett_neal_jr.
Біографія Ніл Барретт-молодший народився 3 листопада 1929 року у Сан-Антоніо, штат Техас, США. Виріс в Оклахома-Сіті, штат Оклахома, після того, як його сім'я переїхала туди, коли він був ще маленьким.
Його першим опублікованим науково-фантастичним твором був «Сказати правду» (), який вийшов у серпневому випуску 1960 року журналу «Galaxy Science Fiction». Після цього він публікував свої невеликі роботи у науково-фантастичних журналах з деякою регулярністю, але став більш відомим своїми романами. Його репутація сформувалася у кінці 1980-х років з публікацією роману «Крізь найтемнішу Америку» () та його продовженням «Непевне світло ранку» ().
З 1990-х років Барретт більше зосередився на кримінальних трилерах, ніж на науковій фантастиці, хоча продовжував працювати в обох жанрах, часто у стилі ексцентричної комедії, як у його оповіданні «Безперервний блюз» ().
Барретт помер 12 січня 2014 року в Остіні, штат Техас, США, у віці 84 років"Neal Barrett, Jr. (1929-2014)" Часопис «Локус» January 12, 2014.
Визнання Повість Барретта «Повітряний цирк Джінні Світіпс» () була номінована на премію «Неб'юла» за найкращу коротку повість 1988 року та премію «Г'юго» за найкращу коротку повість 1989 року. 1997 року він був ведучим на , яка проводилась у Сан-Антоніо. 2010 року він був названий заслуженим автором фантастики Асоціацією американських авторів наукової фантастики та фентезі.
Вибрані твори
Романи 1970 — «Келвін» () 1970 — «Брама часу» () 1971 — «Листя часу» () 1972 — «Високий ліс» () 1974 — «Зразок стресу» () 1976 — «Елдер у Альбіоні» () 1977 — «Елдер, корабельний майстер» () 1980 — «Елдер, крізь туманне море» () 1982 — «Елдер: легіон чудовиськ» () 1984 — «Корпус „Карма“» () 1987 — «Крізь найтемнішу Америку» () 1989 — «Непевне світло ранку» () 1991 — «Ватага майбутнього» () 1992 — «Блюз рожевої горілки» () 1994 — «Блюз мертвого собаки» () 1995 — «Суддя Дредд» () 1996 — «Блюз худої Енні» () 1997 — «Блюз поганого ока» () 1999 — «Міжштатні мрії» () 2000 — «Підземелля та дракони: фільм» () 2000 — «Машина пророцтва» () 2001 — «Зрада королів» () 2001 — «СВИНІ» () 2004 — «Принц Крайслер-Коук» ()
Збірки 1992 — «Трохи від центру» () 1994 — «Десять історій» () — з Річардом Лаймоном, Венді Горнсбі 2000 — «День, коли прийшли декоратори» () 2000 — «Безперервний блюз та інші оповідання» () 2001 — «Інший вінтаж» () 2004 — «Вихід — там» () 2012 — «Інші сезони: найкраще Ніла Баррета-молодшого» () 2014 — «Пара тузів» ()
Архіви Архіви творів Ніла Барретта-молодшого зберігаються у в у місті Сан-Маркос.
Примітки
Посилання Ніл Барретт-молодший на сайті Internet Speculative Fiction Database Ніл Барретт-молодший (1929–2014) на сайті часопису «Локус»