ГЕС Вальпеллін () – гідроелектростанція на північному заході Італії, в регіоні Валле-д'Аоста біля кордону з Францією та Швейцарією. Знаходячись перед ГЕС Синьяїес, становить верхній ступінь каскаду на річці Бутьєр, яка дренує південний схил Пеннінських Альп та впадає зліва у Дора-Бальтеа (через По відноситься до басейну Адріатичного моря).
Введена в експлуатацію у 1958 році, ГЕС Вальпеллін використовує ресурс, поданий з двох напрямків:
на північний схід від неї у верхів'ї Бутьєр в 1961-1965 роках спорудили бетонну арково-гравітаційну греблю Плаче-Моулін висотою 155 метрів, довжиною 678 метрів та товщиною від 6,4 до 47 метрів, яка утримує 93 млн м3. Окрім прямого притока, до сховища по системі довжиною біля 10 км перекидається вода зі ще шести водозаборів; на північний захід від станції створено водозабір на Олломон (права притока Бутьєр).
Від Плаче-Моулін через правобережний гірський масив прямує дериваційний тунель довжиною 14,4 км, який приймає додатковий ресурс із потоків Гранд-Камен, Верт-Тцан і Крêте-Секе. Неподалік від станції він стрічається з тунелем від Олломон, котрий має довжину 5,5 км та на своєму шляху поповнюється із потоку Аккуе-Б'янке. Безпосередньо до машинного залу, розташованого неподалік впадіння Олломон в Бутьєр, вода подається через напірний водогін довжиною 2 км та діаметром від 2 до 1,7 метра.
Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Пелтон загальною потужністю 130 МВт, які працюють при напорі у 962 метри. Відпрацьована вода надходить у тунель, який прямує далі до ГЕС Синьяїес.
Примітки