Корисні копалини Іспанії

Іспанії — одна з найбільших країн Європи, яка вирізняється складною геологічною будовою та різноманітністю природних ресурсів. Хоча вона не належить до світових лідерів за запасами мінеральної сировини, її надра містять широкий спектр корисних копалин, що мають важливе значення як для національної економіки, так і для міжнародного ринку. Особливе місце серед них займають рудні ресурси, тоді як паливно-енергетичні ресурси обмежені.

Загальна характеристика

Надра І. багаті різноманітними корисними копалинами, зокрема, тут є мідь, залізна руда, олово, свинець, цинк, ртуть, пірит, каолін, флюорит, вапняк (табл. 1). Таблиця 1. — Основні корисні копалини Іспанії станом на 1998—1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Боксити, млн т 63 107 53 (Al2O3) 0,2 Барит, тис. т 800 1800 95 (BaSO4) 0,2 Вольфрам, тис. т 20 36 0,3 (WO3) 0,8 Залізні руди, млн т 500 1450 45 0,3 Золото, т 120 200 0,4 –3,6 г/т 0,2 Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О) 20 75 13 (К2О) 0,3 Марганцеві руди, млн т 1 1 25 (Mn) Мідь, тис. т 3420 5624 0,48 0,5 Нафта, млн т 4,1 18 Олово, тис. т 45 65 0,7 Плавиковий шпат, млн т 6 8 33 (CaF2) 3,2 Природний газ, млрд м3 17 23 Ртуть, тис. т 76 1,9 56,7 Свинець, тис. т 2292 4297 1,5 1,9 Срібло, т 14000 15000 40 г/т 2,6 Тантал, т 200 350 0,03 0,26 Вугілля, млн т 2455 5548 Апатити, млн т 5,3 32,8 20 (Р2О5) 0,1 Фосфорити, млн т 0,5 25 (Р2О5) Цинк, тис. т 5363 8683 5,3 1,9 Уран, тис. т 4,65 4,65 0,07 0,2

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. У межах І. та її акваторій в Атлантичному ок. і Середземному м. знаходиться три нафтогазоносних басейни (заг. запаси нафти бл.18 млн т., газу 23 млрд м3). Всі басейни пов'язані з областю розвитку герцинського масиву і його зчленуванням з альпійськими гірськими складчастими спорудами Піреней та Кордильєрою-Бетика. У 1964 була знайдена нафта за 65 км на північ від Бургоса, а на початку 1970-х років — біля Ампости в дельті Ебро.

Вугілля. За заг. запасами вугілля (кам'яне 3,5 млрд т., буре 1,7 млрд т.) І. займає одне з провідних місць серед країн Західної Європи. Осн. вугільні басейни І. розташовані в пров. Ов'єдо, Леон, Паленсія, Севілья, Ла-Корунья, Леріда і Теруель. На півночі відомі Астурійський кам'яновугільний бас. і бас. півд. схилу Кантабрійських гір, на півдні — кам.-вугільний бас. в Сьєрра-Морена, на півн.-сх. — Каталонський і Теруельський буровугільний бас. Кам. вугілля перших двох районів належить до карбону, буре вугілля (лігніти) — до палеогену. Найбільше значення має вугілля карбонової доби. Продуктивна товща потужністю 2000-4000 м складена вапняками, мергелями, пісковиками, конґломератами і глинистими сланцями. Вугленосна світа має потужність до 2500 м. Товщина вугільних пластів 0,6-12 м (середня — 2 м).

Уран. За заг. запасами уранових руд І. займає помітне місце серед країн Західної Європи. Осн. значення мають родовища приурочені до кембрійських і докембрійських сланців. 12 уранових родовищ утворюють широку дугу субширотного напряму (пров. Саламанка, Касерес, Бадахос, Хаен, Леріда), що продовжується на тер. Португалії. Найбільше родов. — Сьюдад-Родріго (Саламанка) жильного типу. Рудні мінерали — уранова смолка, кофініт, уранова чернь, стеніт, торберніт, які виповнюють тріщини в тектонічних зонах, супроводжуються сульфідами кольорових металів (халькопірит, сфалерит, галеніт, а також пірит і марказит). Родов. урану в пров. Сеговія, Сорія, Гвадалахара, Касерес, Бадахос, Хаен представлені мінералами настураном і урановою черню. Рудоносні тріасові пісковики.

Залізо. Більша частина залізних руд містить в середньому 50 % Fe і нерідко шкідливі домішки, наприклад, Р до 0,7 %. Відомі три типи залізорудних родовищ: гідротермально-метасоматичні (тип Більбао), на які припадає бл. 53 % запасів руди в країні; контактово-метасоматичні — 19 % запасів; осадові оолітові руди — 28 % запасів. Родовище Маркесадо розробляється відкритим способом.

Вольфрам. Осн. родов. вольфрамових руд розташовані в пров. Ла-Корунья, Самора, Касерес, Бадахос і інш. Найчастіше зустрічаються 2 типи родов.: кварцово-жильний і скарновий. До першого типу належать Санта-Барбара, Маноліта, Касуалідад, Барруекопардо. Родов. другого типу знаходяться г.ч. в рудному районі Морільє. Вмісні породи — гнейси, сланці, кварцити. Більшість родов. характеризуються комплексною олов'яно-вольфрамовою мінералізацією.

Мідь. За запасами мідних руд І. займає 3-є місце серед країн Європи (після Польщі і Болгарії, 1999). Мідноносні сульфідні руди І. пов'язані з метаморфічними породами докембрію, а також з карбонатними, ефузивними та інтрузивними породами середнього складу. Відомі 2 гол. типи сульфідних родов.: піритних руд з ґаленітом, сфалеритом, халькопіритом, халькозином і родов. мідно-порфірових руд з підвищеними концентраціями золота та срібла в зонах повторного сульфідного збагачення.

Олово. За запасами олов'яних руд І. займає 3-є місце серед країн Західної Європи (після Португалії і Франції, 1999). Осн. родов. олов'яних руд пов'язані з т. зв. олов'яним поясом, що тягнеться від Ла-Коруньї до Бадахоса.

Ртуть. За запасами ртутних руд І. займає 1-е місце серед країн світу (2003). Частина загальних запасів ртуті зосереджена в Іспанії становить 57 % світових. Осн. запаси ртуті знаходяться в родов. Альмаден, розташованому в Іберійській Месеті. Вміст ртуті в руді 2-5 %, на окр. ділянках — до 20 %. Склад руд: кіновар, самородна ртуть, пірит, барит, кварц. Руди масивні, прожилкові та вкраплені. Найбільше у світі родовище ртуті Альмаден розташоване в провінції Сьюдад-Реаль, за декілька кілометрів на заходу від м. Альмаден. Родовище належить до телетермального генетичного класу, до кварцово-дикітового промислового типу. Його безперервна експлуатація ведеться вже понад 2000 років; оцінки сумарного видобутку за цей період коливаються від 250 до 500 тис. т ртуті. Зруденіння приурочене до трьох крутоспадних пластів кварцито-пісковиків і пісковиків ордовика нижнього силуру, розділених прошарками вуглистих сланців, загальною потужністю до 40-60 м. Середній вміст ртуті в рудах Альмадену з 1900 по 1932 рр., становив 5.5 %; сьогодні в запасах родовища він не перевищує 1 %. Загальні запаси родовища з урахуванням видобутого металу оцінюються в 0.5-1.0 млн т ртуті.

Поліметали. За запасами свинцевих руд І. займає 2-е місце в Зах. Європі (після Польщі), а цинкових руд — 3-є місце в Зах. Європі (після Ірландії та Польщі, 1999). Родов. руд свинцю і цинку зосереджені в пров. Хаен, Сантандер, Альмерія, Мурсія, Леон, Сьюдад-Реаль, Кордова, Бадахос, Ґранада. Виділено 3 осн. типи родов.: субвулканогенно-гідротермальні і жильні (Ла-Уньйон); стратиформні осадові (Ахіла); ексгаляційно-осадові (Реосін). Останнє — одне з найбільших поліметалічних родов. Європи. Рудні мінерали: ґаленіт, сфалерит, інш. сульфіди, що містять домішку срібла, а також вюртцит, кальцит.

Стибій, титан, арсен. Родов. сурм'яних руд, розташовані в золото-сурм'яному поясі. Відомі також корінні і розсипні родов. титанових руд (Галісія), родов. руд арсену (Боньяр в пров. Леон, Кастро-де-Рей в пров. Луго).

Золото, срібло, руди рідкісних металів і розсіяних елементів укладені в родов. сульфідних руд. Наприклад, золото — в мідних рудах родов. Серро-Колорадо, срібло — в свинцево-цинкових рудах родов. Реосін, Руб'ялес, Ріо-Тінто.

Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Іспанії незначні і складають до 300 т(~ 0,6 % світових).

Гірничохімічна сировина представлена піритом, калійними і кам. солями, баритом, фосфоритами. За загальними запасами піриту (550 млн т., вміст в руді 45 %) І. займає 1-е місце серед країн Західної Європи. Осн. запаси зосереджені в родовищах пров. Уельва і Севілья. Прогнозні запаси піриту тут оцінюються в 1 млрд т. Найбільші родов. — Ріо-Тінто, Тарсіс, Ла-Сарса, Серро-Колорадо. Рудні тіла, як правило, вулканогенного походження. Сульфідні руди мають комплексний склад: пірит, марказит, піротин, халькопірит, ґаленіт, сфалерит, а також домішки золота, срібла, іридію, телуру, кобальту, арсену.

Калійні солі. За запасами калійних солей І. займає 2-3-є місце серед країн Західної Європи (після Німеччини, 1999). Родов. приурочені до відкладів еоцену-олігоцену. Солі представлені сильвіном і карналітом. Глибина залягання пластів солі в Каталонії (Каталонське родовище калійних солей) 275—1500 м; сер. вміст К2О в руді 15-29 %. У Наваррі глибина залягання пластів — 100—1200 м, вміст K2O 14-20 %; поклади майже виснажені. Родов. кам. солі (р-н м. Піносо, Поланко, поблизу м. Сантандер і поблизу м. Сарагоса, Ремолінос і Торрес-де-Беррельєн) приурочені до кейперу (ниж. перм) і міоцену. Є родовища тенардитів і ґлауберитів.

Нерудна індустріальна сировина представлена родовищами флюориту, кварцового піску, діатоміту, магнезиту, тальку. За запасами флюориту Іспанія поділяє з Італією 2-3-є місце серед країн Європи (після Франції, 1999). Це переважно жильні родов., що містять 40-45 % CaF2 (пров. Жерона, Овьєдо, Кордова і Ґранада). Родов. кварцу є в пров. Ла-Корунья, Бургос, Леон, в Країні Басків. Осн. родов. діатоміту знаходяться в пров. Леон, Жерона, Малага. Достовірні запаси магнезиту — понад 110 млн т (Галісія, Наварре, Мадрид). Родов. тальку є в пров. Леон, Жерона, Малага.

Нерудні будівельні матеріали представлені каоліном, доломітом, вапняком, мармуром, крейдою і інш. Осн. родов. розташовані в пров. Галісія і Астурія, Валенсія, Сорія, Гвадалахара, Понтеведра, Теруель (бл. 200 родов.). Найбільше родов. каоліну — Гвадалахара (вміст каоліну 15 %). Родов. доломіту відомі в пров. Овьєдо, Сантандер, Ґранада, родов. вапняку в пров. Валенсія, Барселона, Малага, мармуру — в пров. Жерона, Аліканте, Ґранада, Малага, крейди — в пров. Тарагона, гіпсу — в пров. Барселона, Мадрид, Толедо, Бургос, Леон.

Мінеральні і термальні води. У І. є численні джерела карбонатних і термальних вод, на базі яких функціонує понад 130 курортів.

Див. також

Гірнича промисловість Іспанії Історія освоєння мінеральних ресурсів Іспанії Природа Іспанії Гідрогеологія Іспанії Геологія Іспанії Економіка Іспанії

Джерела

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Корисні копалини Іспанії

Źródło i licencja