Ризалі́т ( — «виступ») — частина будинку, що виступає за основну лінію фасаду від фундаменту до даху. Поширена думка, що назва цього елемента походить від — «виступ». Але в італійській архітектурі ризаліт називається avancorpo.
Опис Ризаліти зазвичай розташовані симетрично відносно центральної осі фасаду в його центральній, бічних або наріжних частинах. У горизонтальному перерізі ризаліт може бути прямокутним або у вигляді півкола.
За допомогою ризалітів пожвавлюється фасад будівлі, тому вони використовувались при будівництві палаців ще з часів ренесансу. Згодом їх застосовували при будівництві адміністративних і цивільно-промислових споруд, а також багатоквартирних будинків.
Ризаліти стали окрасою фасадів Підгорецького замку в Підгірцях, дому митрополитів у Києві, палацу Потоцьких у Кристинополі (доба бароко), палацу в містечку Великому Любині (стиль рококо), палацу графів Реїв у Микулинцях (ампір). Ризаліти набули популярності серед архітекторів доби бароко та класицизму, а також у часи захоплення історичними стилями наприкінці XIX — на початку XX століття.
Галерея
Джерела Словник іншомовних слів, Київ, 1977, «Головна редакція УРЕ» «Архітектура» (короткий словник-довідник).— Київ, 1995; ст. 255
Посилання