Фрі́дріх Ра́тцель (; 30 серпня 1844, Карлсруе — 9 серпня 1904, Аммерланд) — німецький зоолог і географ. Вважається основоположником антропогеографії та політичної географії, і заклав початок в розвитку геополітичної науки. Він уперше в 1901 році вжив термін «життєвий простір» () на означення важливого географічного фактору середовища проживання, що впливає на діяльність людини, зумовлює хід і напрямок розвитку конкретних суспільств. Перекрутивши його хід думок та погляди нацисти застосували цю термінологію для обґрунтування розв'язування 2-ї світової війни та експансії за межі Німеччини Smith, Woodruff D. «Friedrich Ratzel and the Origins of Lebensraum» , German Studies Review, vol. 3, No. 1 (February 1980), pp. 51-68..

Життя Фрідріх Ратцель був наймолодшим з чотирьох дітей Карла Ратцеля, який служив камердинером при графському дворі у Карлсруе. Навчався в середній школі в Карлсруе протягом 6 років. У 15 років його віддали в науку до аптекарів. У 1863 році він вирушив до Рапперсвіля, що коло озера Цюрих у Швейцарії, де почав вивчати антикознавство. Згодом, після ще одного року праці аптекарем у місті Мерс поблизу Крефельда (1865—1866), навчався деякий час в середній школі в Карлсруе і став студентом зоології в університетах Гейдельбергу, де прослухав курс лекцій професора Ернста Геккеля (автора терміна «екологія»), Єні та Берліні.

Після закінчення навчання Ратцель почав подорожувати, що, власне, в певному роді перетворило його з біолога в географа. Він розпочав свою польову роботу в Середземномор'ї з того, що писав листи про власний досвід. Завдяки цій діяльності Ратцель отримав роботу репортера в газеті «Kölnische Zeitung» — одній з провідних газет Німеччини в ХІХ столітті, що дало йому можливість далі продовжувати свої подорожі.

Фрідріх Ратцель, всебічно зацікавлений вчений, був також правдиво вірним державі німцем. На час франко-прусської війни в 1870 році, він приєднався до німецької армії і впродовж ведення бойових дій між сторонами, був двічі пораненим.

Став ініціатором кількох експедицій, найдовшою та найважливішою з яких була поїздка до країн Північної Америки, Куби та Мексики. Ця подорож стала переломним моментом в кар'єрі Ратцеля. Він вивчав вплив людей німецького походження в Америці, особливо на Середньому Заході, а також інші етнічні групи в Північній Америці.

У 1876 році видав роботу «Зображення міст та культур у Північній Америці» (), що дало поштовх до створення культурної географії. Згідно з Ратцелем, міста — найкращі місцевості для вивчення людей, тому що там життя «змішане, стиснене та прискорене» і воно викриває «найбільше та найкраще найтиповіші сторони людей». Ратцель подорожував до Нью-Йорка, Бостона, Філадельфії, Вашингтона, Ричмонда, Чарлстона, Нового Орлеану та Сан-Франциско.

У 1875 році, після повернення, Ратцель став викладачем географії у Мюнхенському технічному університеті. У 1876 він був призначений на посаду помічника професора, а у 1880 році став повноправним професором. За час перебування у Мюнхені, Ратцель видав декілька книжок та потвердив свою академічну кар'єру. 1886 року він прийняв запрошення з Лейпцигу. Його лекції були популярними — їх відвідувало багато людей, зокрема впливова американський географ Геллен Черчиль Семпл ().

Продовжував свою працю в Лейпцигу аж до своєї раптової смерті 9 серпня 1904 року в Аммерланді (Німеччина).

Наукові праці Ратцель розкриває основи антропогеографії у своїй двотомній «Антропогеографії» () у 1882 та у 1891 роках. Цю роботу неправильно витлумачили багато його учнів, що спричинило появу певної кількості географічних детерміністів. Його тритомна праця «Історія людства» () The History om Mankind by Professor Friedrich Ratzel, MacMillan and Co., Ltd., published 1896. була опублікована англійською у 1896 році і містила в собі понад 1100 чудових гравюр та прекрасну хромолітографію.

Фрідріх Ратцель заклав концептуальні положення, що викладені в працях «Закони просторового росту держав» (1896), «Політична географія» (1897), «Море, як джерело могутності народів» (1900). Великий вплив на геополітичну концепцію Ф. Ратцеля мали ідеї дарвінізму. Бувши прихильником соціал-дарвінізму, Ф. Ратцель розглядав державу як біологічний організм, що має певні цикли розвитку та потреби розширювати свій життєвий простір. У виділених ним 7 законах просторового розвитку держави, автор вказав, що зі зростанням культури нації повинна розширюватися територія держави.

Див. також Карл Ріттер

Примітки

Література Dorpalen, Andreas. The World of General Haushofer. Farrar & Rinehart, Inc., New York: 1984. Martin, Geoffrey J. and Preston E. James. All Possible Worlds. New York, John Wiley and Sons, Inc: 1993. Mattern, Johannes. Geopolitik: Doctrine of National Self-Sufficiency and Empire. The Johns Hopkins Press, Baltimore: 1942. Wanklyn, Harriet. Friedrich Ratzel, a Biographical Memoir and Bibliography. Cambridge, Cambridge University Press: 1961.

Посилання Біографічна довідка. The History om Mankind by Professor Friedrich Ratzel, MacMillan and Co., Ltd., published 1896.