Хрести́ — історична місцевість на Печерську, яка виникла між Кловським яром і шляхом до Києво-Печерської лаври.

Назва

За словами історика XIX ст. М. Закревського, «на західному схилі Печерська, зверненому до Клова, у тому самому місці, де тепер проведена шосейна дорога від Інститутської вулиці до Печерського ринку, на одному косогорі здавна стояв хрест, а навколо нього дерев'яний зруб. Чи була тут церква або яка могила, — для нас невідомо. Але місцевість ця отримала назву Хрестів».

Походження топоніма може бути пов'язано із хрестами на цвинтарі або над криницею, або на перехресті доріг, які вели на Поділ і Старий Київ, до Києво-Печерської лаври, Наводницької переправи й ВасильковаПономаренко Л., Різник О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — К.: Видавництво «Павлім», 2003. — с. 73..

Інші назви — Микільський Полик, Нова Слобода.

Опис

Хрести розташовані на трикутній ділянці між «Арсеналом» (Князів Острозьких), старим Печерським іподромом (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка) і вулицею Івана Мазепи.

У середньовіччя гончарська слобода Микільський Полик з урочищем Хрести перебувала у власності Микільського монастиря та Києво-Печерської лаври. Після вилучення церковних земель у казенну власність у другій половині XVIII сторіччя слободу забудували одноповерховими будинками. 1785 року у слободі налічувалося близько 500 мешканців.

Під час будівництва Нової Печерської фортеці у 1830-х роках у поселенні сформувалася сучасна мережа вулиць і провулків. Хрести під назвою Нова Слобода злилися з Печерським містечком.

Навколо Печерського форштадту ще з XVIII сторіччя почали селитися повії. На початку ХІХ сторіччя Хрести зажили слави розпусного місця. «Непотребні» або «хрестові дівки» обслуговували гармиз (гарнізонних солдатів), мілітерів (офіцерів), рябчиків (цивільних осіб, чиновників) і спудеїв (студентів)Макаров А. Малая энциклопедия киевской старины .

Після легалізації проституції у Російській імперії в 1843 році й у зв'язку із будівництвом поблизу Нової Печерської фортеці «хрестових дівок» перевели у будинки розпусти на Андріївський узвіз.

Історик М. Закревський 1868 року писав:

1908 року до Хрестів пустили трамвай № 3, який ходив від Царської площі до Троїцького монастиря через сучасні вулиці Князів Острозьких і Михайла Омеляновича-Павленка.

Топонім зберігся у назві Хрестового провулка, який виник у XVIII столітті.

Пам'ятки історії та архітектури

На Хрестах частково збереглася історична забудова XIX — початку XX століття.

Особняк, побудований 1899 року за проєктом архітектора А.-Ф. Краусса (вулиця Князів Острозьких, 5). Особняк М. Бердяєва, 1885—1890 і корпус лікарні очних хвороб Попових, 1887 (вулиця Івана Мазепи, 10а).Особняк М. Бердяєва . Багатоквартирний житловий будинок 1900 року (Бутишів провулок, 14). Прибутковий будинок у стилі модерну, побудований в 1912 році за проєктом архітектора Євгена Єрмакова (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 14/12). Печерське міське парафіяльне училище, побудоване у 1902—1903 роках за проєктом архітектора О. Кривошеєва (Бутишів провулок, 11). Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста, 1904 (вулиця Князів Острозьких, 1/2). Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст. (вулиця Князів Острозьких, 3). Житловий будинок працівників «Метробуду», побудований 1954 року (вулиця Князів Острозьких, 5/2).

Установи та заклади Корпуси заводу «Арсенал». Поліклініка № 1 Печерського району (Князів Острозьких, 1/2) Центр художньої та технічної творчості «Печерськ» (Князів Острозьких, 3). Кінотеатр «Зоряний». Печерська гімназія № 75 (Бутишів провулок, 11). Музей костюма і стиля «Victoria Museum» (Бутишів провулок, 23) Оптико-механічний коледж Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Левандовська, 6) Олександрійська гімназія (Левандовська, 7)

Див. також Печерськ

Примітки

Джерела