Чернівецький Національний університет імені Юрія Федьковича — державний вищий заклад освіти IV рівня акредитації у місті Чернівці.

Історія

«Франціско-Йозефіна» () була заснована 4 жовтня 1875 року указом цісаря Франца Йозефа I на основі теологічного інституту, що існував з 1827 року з німецькою викладовою мовою і з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.

Мав такі назви: імені Франца Йозефа (Чернівецький університет імені Франца Йозефа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет (після 1940 року).

1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича.

11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.

Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, філософ Ґеорґ Еліс Мюллер, юрист Ганс Ґросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, славіст Омелян Калужняцький, україніст Степан Смаль-Стоцький, композитор і письменник Сидір Воробкевич та інші.

За австрійської влади університет мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. На філософському факультеті кафедрою української мови завідували: Климентій Ганкевич (1875—1876), І. Онишкевич (1876—1882), С. Смаль-Стоцький (1885—1918), слов'янських мов О. Калужняцький (1875—1898) і Євген Козак (1899—1919); кафедру практичного богословія очолював Д. Єремійчук (1899—1919).

У цей час в Чернівецькому університеті навчалися, крім буковинців, також багато галичан, зокрема: І. Франко, Лесь Мартович, Д.  Лукіянович; габілітувалися В. Милькович з історії Східної Європи (згодом професор ЧУ, 1895—1919), О. Колесса з української мови.

Серед ректорів університету були українці: К. Томащук (1875—1876), О. Калужняцький (1889—1890) і Є. Козак (1907—1908).

1875 року на загальне число 208 студентів українців було 41, у 1914 на 1 198 — 303 (приблизно стільки ж румунів, найбільше було євреїв і німців). Під час Першої світової війни діяльність університету була порушена. Постало питання про його перенесення у глиб Австрії. Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і приєднання Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважали румунським вищим навчальним закладом. У 1918—1940 pp. університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділили на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором університету за румунського часу був І. Ністор. На природознавчому факультеті довгі роки працювали відомі вчені Костянтин Гормузакі та Карл Пенеке.

1920 року на 1 671 студентів було 239 українців, у 1933 на З 247 студентів було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 інших.

1940 року після приєднання Буковини до УРСР, університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на сім факультетів, а з 1955 на одинадцять: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізико-математичний, економічний, технічний і заочний, була 51 кафедра. Теологічний факультет було ліквідовано. Запроваджене заочне, вечірнє навчання та аспірантуру.

У 1976—1977 pp. було близько 10 000 студентів (у тому числі 38 % заочників) та близько 500 викладачів, у тому числі 26 професорів і докторів наук, близько 290 доцентів і кандидатів наук.

Університет сьогодні При університеті є ряд дослідних установ: ботанічний сад (заснований 1877 р.), біологічна дослідна база (в Жучці), лабораторії фізики напівпровідників і термодинаміки, експериментальний рибозавод, сейсмічна і метеорологічна станції, чотири музеї (історико-архітектурний музейний комплекс, історії університету, природничий, етнографії та стародавньої історії).

Чернівецький національний університет видає «Наукові записки» (у 1945—1967 з'явилося 58 тт.), монографії (84), підручники (65).

29 червня 2011 р. 35-та сесія комітету Світової спадщини ЮНЕСКО ухвалила рішення про включення до списку Світової культурної спадщини центрального корпусу університету — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації.

У 2016 році згідно з рішенням Кабінету міністрів України до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича приєднано Буковинський державний фінансово-економічний університет . Студенти та викладачі БДФЕУ протестували проти такого рішення, а ректор Володимир Прядко назвав процес «рейдерським захопленням». Приєднання відбулося після значного погіршення якості викладання і знань в БДФЕУ — в 2015 році у рейтингу ВНЗ «Топ-200 Україна» Буковинський державний фінансово-економічний університет посів 188 місце, в той час як Чернівецький національний університет — 24-те.

У 2016 році Українсько-скандинавський центр спільно з ЧНУ провів першу україно-норвезьку літню школу.

З вересня 2018 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбувся EUROSCI онлайн-курс з питань євроінтеграції — модуль імені Жана Моне «Стратегічні комунікації»

Ректором університету з липня 2024 року є доктор економічних наук Руслан Романович Білоскурський.

Наукова бібліотека Наукова бібліотека університету має шість відділів: комплектування та наукової обробки документів, зберігання фондів, абонементів, рідкісних книг та рукописів, інформаційно-бібліографічної та науково-методичної роботи, інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення.

З 2003 р. структурним підрозділом книгозбірні стала «Австрійська бібліотека» Центру буковинознавства при університеті. Абонементів — 5, читальних залів — 5 (500 місць).

Книгозбірня була заснована в 1852 році як Крайова бібліотека, перша публічна бібліотека на Буковині, від 1875 р. (року заснування Чернівецького університету) — університетська бібліотека. Загальний фонд бібліотеки (на 01.01.2024) нараховує більше 2,6 млн примірників. Серед них: 1,228 тис. примірників наукової літератури, 172 тис. підручників та навчальних посібників, 644 тис. примірників журналів, 96 тис. примірників художньої літератури. Фонд зарубіжних видань налічує 396 тис. творів німецькою, румунською, англійською, латинською, польською, старогрецькою, французькою, гебрайською їдиш та іншими мовами. У фонді рідкісних книг та рукописів зберігається більше 71 тис. прим.: інкунабули, палеотипи, вітчизняні та іноземні стародруки, особисті архіви В. Сімовича — професора Львівського університету, Є. Козака — професора Чернівецького університету, К. Райфенкугеля — директора бібліотеки Чернівецького університету, колекції Томащука — першого ректора Чернівецького університету, І. Карбулицького, І. Співака та ін. Найцінніша книга датується ХІІІ ст. Вона написана на пергаменті латинською мовою. У цьому фонді зберігаються також книги Марії-Луїзи, дружини Наполеона I, цісаря Франца Йосифа I, професорів університету С. Смаль-Стоцького, Іона Сбієри та ін. У читальному залі наукової літератури відділу обслуговування розміщена приватна бібліотека А. Жуковського — українського історика, громадського і політичного діяча, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, провідного україніста у Франції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2002 року (№ 472-р) «Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань» та фонд «Буковинензія» наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича визнано науковим об'єктом, що становить національне надбання.

Факультети і кафедри

Навчально-науковий інститут біології, хімії та біоресурсів Кафедра біохімії та біотехнології Кафедра ботаніки, лісового і садово-паркового господарства Кафедра екології та біомоніторингу Кафедра геоматики, землеустрою та агроменеджменту Кафедра молекулярної генетики та біотехнології Кафедра хімії та експертизи харчової продукції Навчально-науковий інститут фізико-технічних та комп'ютерних наук Кафедра електроніки і енергетики Кафедра кореляційної оптики Кафедра оптики та видавничо-поліграфічної справи Кафедра радіотехніки та інформаційної безпеки Кафедра комп'ютерних наук Кафедра комп'ютерних систем та мереж Кафедра математичних проблем управлання і кібернетики Кафедра програмного забезпечення комп'ютерних систем Кафедра інформаційних технологій та комп'ютерної фізики Кафедра професійної та технологічної освіти і загальної фізики Кафедра термоелектрики та медичої фізики Факультет архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва Кафедра архітектури та збереження об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Кафедра будівництва Кафедра декоративно-прикладного мистецтва та образотворчого мистецтва Кафедра містобудування та урбаністики Географічний факультет Кафедра географії та менеджменту туризму Кафедра географії України та регіоналістики Кафедра економічної географії та екологічного менеджменту Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеографії Кафедра геодезії, картографії та управління територіями Економічний факультет Кафедра бізнесу та управління персоналом Кафедра економіко-математичного моделювання Кафедра економічної теорії, менеджменту та адміністрування Кафедра маркетингу, інновацій та регіонального розвитку Кафедра міжнародної економіки Кафедра обліку, аналізу і аудиту Кафедра фінансів і кредиту Факультет іноземних мов Кафедра англійської мови Кафедра германського, загального і порівняльного мовознавства Кафедра іноземних мов для гуманітарних факультетів Кафедра іноземних мов для природничих факультетів Кафедра комунікативної лінгвістики та перекладу Кафедра романської філології та перекладу Факультет історії, політології та міжнародних відносин Кафедра всесвітньої історії Кафедра історії України Кафедра міжнародних відносин та суспільних комунікацій Кафедра політології та державного управління Кафедра сучасних іноземних мов та перекладу Факультет математики та інформатики Кафедра алгебри та інформатики Кафедра диференціальних рівнянь Кафедра математичного аналізу Кафедра математичного моделювання [Кафедра прикладної математики та інформаційних технологій]

Факультет педагогіки, психології та соціальної роботи Кафедра педагогіки та соціальної роботи Кафедра музики Кафедра педагогіки та методики початкової освіти Кафедра педагогіки та психології дошкільної та спеціальної освіти Кафедра практичної психології Кафедра психології Факультет фізичної культури та здоров'я людини Кафедра військової підготовки Кафедра фізичної реабілітації, ерготерапії та домедичної допомоги Кафедра фізичної культури та основ здоров'я Кафедра теорії та методики фізичного виховання Кафедра фізичного виховання Філологічний факультет Кафедра журналістики Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури Кафедра історії та культури української мови Кафедра румунської та класичної філології Кафедра сучасної української мови Кафедра української літератури Кафедра філософії та культурології Юридичний факультет Кафедра публічного права Кафедра кримінального права Кафедра Міжнародного права та порівняльного правознавства Кафедра процесуального права Кафедра теорії права та прав людини Кафедра приватного права Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича»

Університетський вісник

Ректоратом університету було засновано багатотиражну щотижневу газету «За сталінські кадри» (редактор П. Василиненко, наклад 400 прим.), перший номер якої вийшов 1 вересня 1947 року. У 1956 році газету було перейменовано на «Радянський студент», а з листопада 1990 р. — на «Університетський вісник»Свідоцтво про державну реєстрацію ЧЦ № 133-13пр від 14.11.2006 р..

Редакцію газети у різні часи очолювали: Д. І. Орєхов, М. Т. Шапета, П. В. Михайлина, Д. С. Григораш, М. І. Литвиненко, Л. І. Васюк, Ф. П. Погребенник, Я. І. Пащук, А. О. Фаріон, В. К. Боролюк, А. В. Тарасова, І. С. Руснак, В. С. Филипчук.

Нагороди та репутація