Монети Східного Туркестану за період перебування у складі Чагататайського улусу (з 1225 року) та з 1347 року у складі Могулістану, карбувалися в містах Кульджі, Кашгарі, Хотані та ін.

Середньовічний Східний Туркестан

У 1219 році під час монгольського завоювання Чингісхан захопив Мавераннахр та державу Хорезмшахів. У 1225 році, незадовго до своєї смерті, він передав західні землі Центральної Азії своєму другому синові Чаґатаю, який заснував державу, відому під назвою Чагатайський улус. Навесні 1226 року ставкою Чагатайського улусу стає місто на заході від Алмалику — Кульджа (сучасна назва Інін (). Алмалик стає столицею Чагатайська улусу, а пізніше Могулістану.

У 1271 році, після грошової реформи Масуд-бека мідні дирхами, плаковані сріблом, вилучили з обігу і замінені на повноцінні срібні монети. У 1321 році, після грошової реформи Кепека, золоті динари замінилися на срібні. На початку чагадайського карбування 1 динар розмінювався на 6 дирхамів та 96 пулів (фулуси, або фельси) «Қазақстан». Ұлттық энциклопедия, 1 т. Кітап жанды адам. Мақала және жарияланымдар. 2004. ISBN 9965-9389-9-7.

Наприкінці 1280-х років у Алмалику володарювали водночас 2 хани із роду чаґатаїдів — Хайду та Дува. Дува володів територіями Кашгару, Пуладу, Хотану та рештою територій Чагатайського улусу, пізніше в Худжанді та Хорезмі правив ХайдуПетров П.Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379.

Близько середини 1340-х років Чагатайський улус фактично розпався на ряд володінь. У східній частині улусу був утворений Могулістан до складу якого увійшов Східний ТуркестанМингулов Н.Н., Пищулина К.А. Ак-Орда в XIV веке//История Казахстана (с древнейших времен до наших дней). В пяти томах. Т. 2. Алматы: Атамура, 1997..

Монетний двір у Алмалику Розташування поселення Алмалику () в долині річки Ілі стало одним із найважливіших історичних центрів у Середній Азії. В долинах поміж східно-південних хребтів Таньшанських гір знаходилися родючі землі та пасовища.

Перші згадки про місто Алмалик належить монаху-даосу Цю Чанчуню від 1221 року. Цю Чанчунь повідомляє, що в 1221 році тут була столиця місцевого карлукського (тюрк. Qarluk) правителя під контролем монгольського намісника Алмалик.

У XIII столітті Алмалик перетворився на політичний та культурно-економічний центр. Першим еміром Алмалику був Бузар (Озар), після його смерті владу успадкував син Сунак-ТегінW. Barthold [rev. by B. Spuler and O. Pritsak], “Almaligh,” Encyclopaedia of Islam, 2nd ed.Bernard O’Kane, “Chaghatai Architecture and the Tomb of Tughluq Temür at Almaliq,” Muqarnas: An Annual on the Visual Culture of the Islamic World, 21 (2004): 277-287.. У 1347 році Алмалик став столицею Могулістану. Пізніше, пануюча династія Яркендського ханства виникла на територіях колишньої столиці чаґатаїдівKutlukov M, About foundation of Yarkent Khanate (1465-1759), Pan publishing house, Almata,1990. Нині залишки стародавнього поселення Алмалик, загальною площею 25 км² знаходяться на території Ілі-Казахської автономної області (КНР).

Динари

Золоті монети мали тверду вказану пробу — 583 (4⁄6 міскаля, тобто на одну монету мало йти 2⁄3 щирого золота та 1⁄3 лігатури) вагою 3,29 гр.

1) На золотих динарах Алмалику () на аверсі у полі подвійного лінійного кола позначалося місце карбування та ім'я багдадського халіфа Ахмада ан-Насіра, нижче збільшеним шрифтом карбувалася Шагада Ісламу: «Немає Бога крім Аллаха і Магомет — пророк його» ()‎. Над колом позначався рік датою-хронограмою — абджадом. Реверс подібний до аверса, але без Шагади. Період карбування — 1230—1290 роки. 2) В 20-40 роках XIV ст., після грошової реформи Кепека, в Алмалику почали карбуватися срібні динари вагою 7,62-8 гр. На аверсі динарів у крапковому та лінійному колах 12-пелюстковий картуш, в центрі в 4 рядки надпис, в останньому рядку посередині Ф-подібна тамга. Знизу віньєтка. На реверсі в лінійному та крапковому колах 6-пелюстковий картуш із загостреними кінцями, вгорі монети позначення монетного двору, з лівого боку дата абджадом, в центрі стилізована віньєтка — розділовий знак у вигляді «нанизаного» на горизонтальну риску гуртка в центрі та з двома пелюстками з країв. В центрі «вузол щастя». Існують різновиди з Шагадою в чотирикутникуФрен Х.М., 1832. Монеты ханов Улуса Джучиева или Золотой Орды. СПб.B.F. Manz, "The Rise and Rule of Tamerlane" / Tufts University / Massachusetts, 1999. 248 p. ISBN 978-052-1633-84-0. 3) У 1341 році, за часи Ясун-Тимура, динари карбуються без внутрішньої віньєтки. На аверсі у 6-дуговому картуші з загостреними кутами вгорі, праворуч та знизу позначення монетного двору, праворуч 3-отвірний «вузол щастя». В центрі 9-отвірний «вузол щастя». На реверсі в подвійному лінійному (середній крапковий) 12-дуговий картуш, в полі ім'я хана з позначенням титулу. Внизу 3-отвірний «вузол щастя» сплутаний з віньєтками. В центрі Ф-подібна тамга. 4) У 1343, 1344 (742, 743 рр.Г.) та 1345-1346 (746 р.Г.) роках карбуються срібні динари з іменем Казан-хана з Ф-подібною тамгою сполученою з Т-подібною (прописна літера) тамгою. У 1342 (741 р.Г.) році карбуються динари Халі-Султана. 5) У 1341-1343 карбуються динари, на яких позначено обидва імені ханів. 6) У 1345 (744 рік Гіджри) карбувалися анонімні динари. На аверсі в подвійному лінійному (середнє крапкове коло) картуш, у полі картушу легенда в 4 рядки: «Найвищий із роду Чингізидів, [нехай] буде більшою його справедливість». В центрі 2 рядка Ф-подібна тамга. На реверсі в подвійному лінійному (середнє крапкове коло) колах в перевернутому трикутнику вихідні дані, з боків надписи. Існують різновиди цього типу без зображення лінійного трикутника, з надписом в меншому колі та без крапкового кола на краях монети. 7) У 1347 (746 р.Г.) в Алмалику знову карбують монети лише з іменем Казан-хана та з Ф-подібною тамгоюПетров П.Н. Смута 1340-х гг. в государстве Чагатаидов (нумизматические данные) // Одиннадцатая всероссийская нумизматическая конференция. СПб. 14-18 апреля 2003 года /Тезисы докладов и сообщений. СПб., изд-во ГЭ, 2003, С. 104-106.

Дирхами

До реформи Масуд-бека карбувалися мідні посріблені дирхами, з 1279 року срібні. Дирхами Алмалику почали карбуватися з 1228 року. Завершилося карбування у 1307 році. Відомі 4 типи дирхамів: 1) Дирхам. 1228, 1237–1239, 1242, 1243, 1245, 1246, 1248, 1250, 1253, 1254, 1257, 1258, 1261, 1262, 1265, 1266, 1270 (628, 637–639, 642, 643, 645, 646, 648, 650, 653, 654, 657, 658, 661, 662, 665, 666, 670 рр.Г.) роки. На аверсі в полі надпис в 2 рядки, що утворює чотирикутник, з 4 боків надписи. На реверсі в центрі 2-лінійного картушу та малому колі зазначався монетний двір. Навколо ім'я багдадського халіфа, в більшому колі Шагада. Вага – 1,87-2,29гр. 2) Недатований дирхам. У колі зображення картушу. Навколо ім'я багдадського халіфа, нижче збільшеним шрифтом карбувалася Шагада Ісламу. На реверсі у лінійному колі Г-подібна тамга. Навколо вихідні даніЛихачев Н.П. Материал к истории Византии та российской сфери стики. Труды музея палеографи АН СССР. Л. 1930, ст.. 96-97, 105-106, 147-148. 3) 1277. Подібна до 1 типу, але в малому колі над монетним двором Г-подібна тамга. Вага — 1,5-1,8 гр. 4) Подібна до 1 типу, але в малому колі над монетним двором Ф-подібна тамга. 1285, 1288, 1289, 1291—1294, 1301, 1307 (677, 685, 688, 689, 691—694, 701, 707 рр.Г.) роки.

Пули (фельси, фулуси)

Перші пули Алмалику карбувалися недовгий період — 1257—1260 роках за часів правління Мубарак-шаха (1251/2–1260). 1) На аверсі мідних пулів у центрі поля карбувався надпис у 4 рядки. Реверс подібний до аверсу. Над надписом віньєтки. Вага — 4,02-4,26 гр. 2) Період 1270-1280 рр. Подібні до 1 типу, але на аверсі Г-подібна тамгаДавидович Е.А. Денежное хозяйство Средней Азии в XIII веке // Изд. «Наука», Москва, 1972.. 3) За часів самостійного правління Дуви (1306–1307) карбування пулів поновилося. На аверсі в лінійному та крапковому колах карбувалася легенда в 3 рядки, в 2 рядку Ф-подібна тамга. На реверсі в подвійному лінійному (середній крапковий) вихідні дані. 4) В 1343 (742 р.Г.) році, в часи смути і розпаду Чагатайського улусу, відновлюється карбування мідних пулів Алмалику. На аверсі вгорі великий, нижче малий «вузли щастя», з боків надписи. На реверсі в подвійному лінійному (середній крапковий) колах вихідні дані.

Монетний двір у Кульджі З 1226 року Кульджа стає ставкою хана Чаґатая. В часи середньовіччя існували також назви міста Кульджа — Куяш та Улуг-уй (). З 1347 року опиняється у складі Могулістану з її столицями Алмалик, Турфан, Ташкент, Яркенд та КашгарА.Р. Абдубаитович. Кипчакский компонент в этногенезе киргизов.- Томск, 2007.- 184 с.: ил. РГБ ОД, 61 07-7/1185. Нині місто Кульджа розміщене на Кульджинській рівнині, на півночі річки Ілі та є адміністративним центром Ілі-Казахської автономної області (Сіньцзян-Уйгурський автономний район, КНР). На захід від міста знаходиться повіт Хочен, на півдні Чапчал-Сибоський автономний повітЕнциклопедія Британіка. Кульджа.

Динари

Наприкінці правління Туглу-Тимура (1360—1363 роки) в Кульджі () карбуються срібні динари вагою 7,6 гр. На аверсі у лінійному колі подвійний 6-дуговий картуш із загостреними краями, з боків віньєтки. В полі картушу зазначення монетного двору та рік. На реверсі в лінійному колі 6-дуговий подвійний картуш в полі якого легенда, з боків зіркиПетров П.Н., 2007 – Петров П.Н. Каталог Чагатаидских монет 668–770 / 1269–1369./ Казань, 2007.

Дирхами

За часів правління хана Алгу (1260—1266) карбувался срібні дирхами з позначенням монетного двору Кульджа. На аверсі в лінійному колі ім'я багдадського халіфа уйгурською мовою в 2 рядки, вгорі та знизу дрібнішим шрифтом легенда: «Карбування в Кульджі». На реверсі в центрі ромбоподібий картуш із віньєтками на кутах, в полі надпис над ним кільце. З боків частина Шагади.

Монетний двір у Пуладі В своїх записах за 1253 рік у книзі «Звіт брата Вільгельма Рубрука про його поїздку на схід в роках 1253 до 1255» мандрівник Віллем Рубрук писав про місто: «...на відстані місяця шляху з Таласу [Тараз], є деяке місто Болат [Пулад], де вони [робітники] добувають золото та виготовляють зброю...»Wilhelm von Rubruk: Reisen zum Großkhan der Mongolen. Von Konstantinopel nach Karakorum 1253—1255. (ed. H. D. Leicht, Stuttgart, Edition Erdmann), 1984. 240 ст. ISBN 3-522-60430-X. Історик М. Жарких в своїй статті «Віллем де Рубрук. Географія Євразії. Казахстан» спробував вирахувати місцезнаходження Пуладу в середньовічній Азії. В ті часи подорожуючий за місяць долав відстань у 900 км, тож розглядаючи подорож з Таразу Рубрука, припускається що поселення Пулад знаходилося в районі злиття річок та , які виходять на початок річки Ілі. В районі Аксу дійсно добувалося золото. Це родовище знаходилось в 125 км від початку річки Ілі, або за 775 км на схід від Тараза. Місто Кульджа знаходиться на півночі від родовища бл. 50-60 км. Тож Рубрук, коли заїджав до Кульджі, знаходився на відстані 2-3 днів шляху від родовища.

Дирхами

В період у 1270—1300-х роках в Пуладі () карбувался срібні дирхами. На аверсі монет у лінійному колі надпис великими літерами у 2 рядки, що створює чотирикутник. З боків віньєтки. На реверсі в круглому картуші Г-подібна тамга, вгорі та знизу вихідні дані. По колу монети надпис.

Пули

Мідні пули в Пуладі почали карбуватися бл. 1260—1280 рр. 1) На аверсі у подвійному лінійному колі надпис великими літерами у 2 рядки, що створює чотирикутник. Вгорі та внизу віньєтки. За колом надпис. Реверс подібний до аверсу, тільки без віньєток. 2) Подібні до 1 типу, але з Г-подібною тамгоюДавидович Е.А. Денежное хозяйство Средней Азии в XIII веке // Изд. «Наука», Москва, 1972. с. 184. Ст. 51-61.

Монетний двір у Кашгарі