Ян Стефані (, відомий також як Steffan, Steffani, Joannis, Johann, Jean; 1746, Прага — 24 лютого 1829, Варшава) — польський композитор, скрипаль і диригент Національної опери у Варшаві.
Біографія Ян Стефані — чех за походженням. Народився у Празі. Після закінчення навчання став капельмейстером. У пошуках кар'єри в 1771 р. прийняв пропозицію й переїхав у Варшаву до двору короля Речі Посполитої Понятовського, де зайняв посаду концертмейстера й диригента оркестру Національного театру.
Швидко завоював популярність і дружбу польських композиторів, таких як Войцех Богуславський, Мацей Каменський та інших.
Цікавився народною музикою. Деякі спеціалісти називали його «батьком національної опери».
Син — , композитор і педагог.
Творчість Писав музику під сильним впливом творів Моцарта й opèra comique.
Автор водевіля «Cud mniemany, czyli Krakowiacy i Górale» (лібрето Войцеха Богуславського (1794), 11 опер, в тому числі:
Król w kraju rozkoszy (1787) Cud mniemany czyli Krakowiacy i Górale (1794) Wdieczni poddani czyli Wesele wiejskie (1796) Szczesliwi wiesniacy — Drzewo zaczarowane (1796) Frozyna czyli Siedem razy jedna (1806) Rotmistrz Górecki czyli Oswobodzenie (1807) Polka czyli Oblezenie Trembowli (1807) Stary mysliwy (1808) Papirius czyli Ciekawosc dawnych kobiet (1808) Окрім цього, великої кількості танцювальної оркестрової музики (полонезів, мазурок, краков'яків), пісень, творів на релігійну тему (мес і ораторій).
Примітки
Посилання [ Stefani Jan](пол.)