Ніл О́лден А́рмстронг (; 5 серпня 1930, Вопаканета, Огайо, США — 25 серпня 2012, Цинциннаті, Огайо, США) — американський військово-морський льотчик ВМС США і астронавт. Командир «Аполлона 11», який виконав політ на Місяць та перший землянин, який ступив на його поверхню (20—21 липня 1969 року). Нагороджений Золотою медаллю Конгресу (2009).
Біографія
Дитинство та юність Ніл Армстронг народився в місті Вапаконета, штат Огайо, у сім'ї Стівена Армстронга () та Віоли Енгел (). Таким чином, Ніл був шотландсько-німецького походження. Його батько працював фінансовим аудитором, а мати викладачем літератури в школі. Ніл був первістком у сім'ї і мав двох молодших сестер Джун () та Дін (). Батько, Стівен Армстронг, працював на уряд штату, і після народження Ніла, сім'я часто переїжджала із міста в місто: вони встигли пожити в 20 різних містах до того, як остаточно осіли у Вапаконеті, де Ніл зміг поступити у середню школу. До того часу Ніл вже був активним учасником руху бойскаутів Америки (Boy Scouts of America), де він урешті-решт досягне найвищого рангу «Eagle Scout». Будучи дорослим, він також отримає від них нагороди «Distinguished Eagle Scout Award» і «Silver Buffalo Award».
Ніл з дитинства захоплювався літаками. У шість років Ніл, вперше злетів на літаку: його батько замість недільної служби, взяв сина в кабіну літака, який за плату підіймав у повітря всіх охочих. Цим першим літаком був Ford Trimotor або «Бляшаний Гусак» — маленький пасажирський літак. З десятирічного віку Ніл підробляв (зістригав газони на місцевому цвинтарі), аби за отримані кошти купувати авіаційні журнали та моделі, яких у нього була повна кімната. Він, навіть, самостійно збудував модель турбіни літака. У старших класах Ніл почав проходити підготовку в міській авіашколі WFS. Він виявився здібним учнем і вже в п'ятнадцять років зміг отримати сертифікат пілота, навіть, перед тим, як зміг отримати водійські права. Копія одномоторного літака моделі Aeronca 7AC Champion, на якому він вперше самостійно піднявся в небо, зараз стоїть в Аерокосмічному музеї імені Ніла Армстронга, що був відкритий в 1972 році у Вапаконеті.
У 1947 році Ніл почав вивчати авіаційну промисловість в Університеті Пердью, штат Індіана, де він вступив у студентські братства Phi Delta Theta і Kappa Kappa Psi. У своїй родині він став лише другою людиною, яка здобувала вищу освіту. Його також брали і в Массачусетський технологічний інститут, проте знайомий інженер (який там вчився) відрадив його від цього, кажучи, що за доброю освітою зовсім необов'язково далеко їхати. Його навчання в коледжі оплачувалось згідно з планом Холовея (Holloway Plan), де Ніл зобов'язувався після 2-х років навчання відслужити три роки у ВМС США, а наступні 2 роки навчатися вже після служби в армії. У перші два роки навчання Ніл отримував середні оцінки.
Військовий льотчик
У січні 1949 року Нілу довелося перервати навчання — його призвали у Військово-морські сили США. Він вступив у школу молодих льотчиків на авіабазі в Пенсаколі, Флорида. Поки він проходив навчання, розпочалася війна в Кореї. У 1950 році Ніл Армстронг став льотчиком ВМФ і був направлений до Кореї. У 1950—1952 роках він узяв участь у Корейській війні, де проходив службу на славнозвісному авіаносці «Ессекс». Ніл був пілотом реактивного палубного винищувача Grumman F9F Panther. Свої завдання він описував, як «знищення мостів, атаки потягів, ураження танків та подібні речі». У вересні 1951 року його літак підбили із зенітної гармати. Літаку відірвало частину крила, і Армстронгу довелося катапультуватись. Він спустився на парашуті, на щастя першими його підібрали «свої».
Всього за роки служби Ніл здійснив 78 бойових вильотів та отримав три бойові нагороди: Медаль ВПС (США), за перші двадцять бойових вильотів, Золоту зірку за наступні двадцять та медаль «За службу в Кореї». 23 серпня 1952 року у званні лейтенанта Ніл Армстронг покинув ВМС США.
Навчання у коледжі
По закінченню свого трирічного контракту з ВМС США, Ніл повернувся до Університету Пердью, де став одним із найкращих студентів, маючи кінцевий бал 4,8 з 6,0. Навчаючись в інституті, Ніл захопився музикою: писав музичні твори та брав участь в університетському оркестрі. 1955 року Ніл здобув ступінь бакалавра з авіаційної інженерії.
В інституті Ніл познайомився із своєю майбутньою дружиною — Джанет (Janet Elizabeth Shearon), що навчалась на економічному факультеті. Замолоду Ніл був дуже мовчазним та сором'язливим. Пізніше, його дружина про це розповідала в своєму інтерв'ю:— Ніл — великий мовчун. Мовчання — це його звичайний спосіб спілкування. Якщо він киває головою, чи просто посміхається, — це вже жваве спілкування. Якщо він каже «так», то розмова набула активного характеру. Якщо він каже «ні», то це означає, що він завзято сперечається. Три роки йому знадобилось, аби запросити мене на перше побачення. Коли він зробив мені пропозицію, я одразу погодилась, оскільки боялась, що повторення цієї фрази доведеться чекати ще пару років!Вони побрались 28 січня 1956 року в містечку Вілметт, штат Іллінойс.
Кар'єра в НАСА У 1955 році Армстронг почав працювати в Лабораторії рухових установок ЛА ім. Льюїса (Flight Propulsion Laboratory) у Клівленді, Огайо. А через рік, в 1956 році, перейшов на роботу в підпорядковану НАСА Станцію вивчення високошвидкісних польотів (High-Speed Flight Station) на базі ВПС Едвардс (Edwards AFB) в Каліфорнії (у наш час — Льотно-дослідний центр ім. Драйдена, Dryden Flight Research Center). Брав участь у випробуваннях дослідних та експериментальних літаків F-100A і F-100C, , F-104A, X-1B, X-5, F-105, F-106, B-47, KC-135.
У червні 1958 року Ніл був обраний для підготовки як астронавт у рамках реалізації командуванням ВПС програми MISS (Man In Space Soonest). Однак після того, як у серпні 1958 року всі роботи з першого пілотованого польоту були віддані НАСА, програма була згорнута.
У жовтні 1958 року Ніл був включений у групу льотчиків, які готувалися до польотів на експериментальному літаку з ракетним двигуном North American X-15. У період з 30 листопада 1960 року по 26 липня 1962 року Армстронг виконав вісім польотів на X-15. Найбільша висота, якої він зміг досягти, становила 63 246 м, і сталося це під час його шостого польоту 20 квітня 1962 року.
У квітні 1960 року Армстронг був включений у секретну групу із семи астронавтів по військовій програмі Х-20 Dyna-Soar. Займався відпрацюванням посадочних операцій X-20 на спеціально обладнаних літаках-тренажерах F-102A і F5D. Однак влітку 1962 року, бачачи безперспективність даної програми і розраховуючи продовжити кар'єру астронавта в НАСА, пішов з числа пілотів X-20.
У вересні 1962 року, пройшовши відбір із майже 250 кандидатів, Ніл Армстронг та , стали першими цивільними пілотами, що були зараховані у другій набір астронавтів НАСА. Таким чином, він став допущеним до підготовки до польотів за програмами «Джеміні» та «Аполлон».
Перший орбітальний політ
Одразу після прийняття в групу астронавтів, Ніл приступив до тренувань і вже в серпні 1965 року дублював Гордона Купера, командира «».
16 березня 1966 року як командир корабля «Джеміні-8» Ніл Армстронг разом із пілотом Девідом Скоттом здійснив свій перший політ у космос. Їх очікувала тридобова місія, протягом якої вони мали забезпечити стикування з безпілотною ракетою Agena, провести роз'єднання, здійснити вихід у відкритий космос, а також інші завдання.
Через сім годин після старту вони вперше в історії здійснили ручну стиковку із ракетою. Проте незабаром через збій у системі орієнтації космічного корабля зв'язка апаратів втратила стійкість і стала швидко обертатись. У цей час астронавти пролітали над Індійським океаном і зв'язок із Землею був відсутній, тому вони мусили покладатись лише на себе. Армстронг вручну включив двигуни системи орієнтації, і обертання призупинилось. Проте після вимкнення цих двигунів воно знову повернулось. Вирішивши, що причиною дестабілізації є Agena, Армстронг ухвалив рішення про роз'єднання із ракетою. Проте це рішення було помилковим, і корабель почав обертатись ще швидше, досягаючи швидкості 60 обертів за хвилину. Розуміючи небезпечність ситуації, Армстронг пішов на ризик — запустив резервні двигуни, призначені для управління спуском корабля. Якби палива в резервних двигунах не вистачило для встановлення правильної орієнтації, корабель увійшов би в атмосферу під незапланованим кутом і згорів би дощенту. Проте ризик виправдався — корабель стабілізувався, і Ніл повів його на вимушену посадку. Астронавти «приводнились» у Тихому океані, за тисячу кілометрів на південь від Японії, де через три години їх забрала рятувальна команда. Тривалість польоту становила 10 годин 41 хвилина 26 секунд.
Через аварійне припинення польоту та невиконання більшості запланованих на «Джеміні-8» завдань Армстронг почувався пригніченим. Під час перевірки контролери встановили, що екіпаж вчинив, так, як мав вчинити, і помилка виникла внаслідок того, що їх неправильно навчали. Це призвело до змін у плануванні польотів: систему із двох кораблів стали розглядати як один апарат. Попри це, місію визнали успішною, оскільки основна мета — перша стиковка з безпілотною ракетою Agena — була виконана успішно.
Через два дні після повернення з «Джеміні-8» Армстронг був призначений резервним командиром для «», що свідчило про довіру до нього з боку вищого керівництва. Проте програма підготовки до "Джеміні-11 відбувалась у стандартному режимі і 12 вересня 1966 року, місія вирушила із основною командою: Чарльзом Конрадом та Річардом Гордоном, тоді як Ніл відповідав за зв'язок із екіпажем.
Місячна подорож
Після чисельних успіхів СРСР у галузі підкорення космосу США приймають рішення повернути собі статус технологічно найрозвиненішої держави. Засобом досягнення цієї мети була обрана космічна програма «Аполлон», яку прийняли в 1961 році. Це була програма пілотованих космічних польотів з метою здійснення першої пілотованої висадки на Місяць.
Підготовка і старт 9 січня 1969 року дирекція НАСА офіційно оголосила, що політ із першим висадженням на поверхню Місяця здійснить екіпаж у складі: Ніла Армстронга, Базза Олдріна та Майкла Коллінза.
16 липня 1969 року в 13 годин 32 хвилини за Гринвічем, Ніл Армстронг як командир корабля «Аполлон-11» почав свій другий політ у космос, який увійшов назавжди в історію людства. На космодромі й у прилеглих районах за стартом спостерігало близько 1 млн чоловік, а телевізійну трансляцію старту дивилося близько 1 млрд мешканців планети з різних країн світу. Серед 5000 почесних гостей у Космічному центрі імені Кеннеді були присутні 36-й президент США Ліндон Джонсон, чинний віце-президент Спіро Агню та піонер німецького ракетобудування 75-річний Герман Оберт. На окремій трибуні розмістилось 3100 журналістів.
Після 75 годин польоту корабель вийшов на навколомісячну орбіту, ще майже доба знадобилась на приведення орбіти до заданих параметрів та на перевірку всіх систем. Після цього Армстронг та Олдрін перейшли до місячного модуля «Eagle», а Коллінз залишився на борту основного корабля очікувати своїх товаришів.
Посадка на Місяць
Місячний модуль здійснив посадку в Море Спокою 20 липня о 20 год 17 хв 42 с за Гринвічем. У момент посадки Армстронг передав:Х'юстон, говорить База Спокою. «Орел» сів.Астронавти спершу виконали операції, які імітували старт з Місяця, щоб пересвідчитися у справності відповідних систем. Зовнішня бортова камера, яка була встановлена на місячному модулі, забезпечила пряму трансляцію виходу Армстронга на місячну поверхню.