Народились
1 січня Мечислав Бач (1900—1977) — польський футболіст, олімпієць. 1 січня Біскупський Стефан-Франтішек (1900—1942) — український петрограф, доктор філософських наук 20 січня Андреєв Анатолій Йосипович (1900—1973) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (1945). 4 березня Айзеншток Ієремія Якович (1900—1980) — український і російський літературознавець, текстолог. 17 березня Батута Олекса Митрофанович — український військовий, повстанець; хорунжий артилерії Армії УНР. 1 травня Акімов Василь Йосифович (1900—1964) — професор, завідувач кафедри загальної хірургії педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів Львівського державного медичного інституту (1953—1958). 7 травня Андрієвська Олександра Олексіївна (1900—1982) — філолог-романіст, лексиколог, психолог, доктор філологічних наук (1970), професор (1971). 20 травня Байрак Михайло (1900 — ? після 1978) — вояк УГА, український громадський діяч, меценат. 27 травня Баймут Теодор Васильович (1900—1966) — мовознавець, кандидат філологічних наук. 12 червня Мухаммед Асад (1900—1992) — німецький журналіст, видатний ісламський письменник, мислитель, дипломат, представник Пакистану в ООН на початку 1950-х рр., перекладач Корану англійською мовою. 14 червня Бельтюкова Клавдія Гнатівна (1900—1971) — український біолог, доктор біологічних наук, професор, лауреат премії імені Данила Заболотного АН УРСР. 1 липня Антощенко-Оленєв Валентин Йосипович (1900—1984) — казахський графік та сценограф. Заслужений діяч мистецтв Казахстану (1965), в'язень сталінських концтаборів. 25 липня Аксентьєва Зінаїда Миколаївна (1900—1969) — український радянський геофізик, доктор фізико-математичних наук (1949), член-кореспондент АН УРСР (з 1951), директор Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР (з 1951). 1 серпня Антін Дикий (1900—1937) — український письменник, драматург, член літературної організації «Плуг» та ВУСПП, директор Харківського історичного музею. 29 серпня Бен Степан (1900—1937) — український поет, жертва Сталінських репресій. 3 вересня Брикович Роман (1900—1977) — український громадський діяч, кооператор, педагог, військовик УГА. 18 вересня Бура-Мацапура Віра Іванівна (1900—1991) — український графік, поліграфіст. 15 жовтня Аронсон Борис Соломонович (1900—1980) — єврейський та український дослідник образотворчого мистецтва, сценограф, художник, володар шістьох нагород «Тоні» за найкращу сценографію. 28 жовтня Богданов Федір Родіонович (1900—1973) — український радянський ортопед-травматолог, член-кореспондент АМН СРСР. 15 листопада Блавацький Володимир Іванович (1900—1953) — український актор, режисер, антрепренер. 7 грудня Білокур Катерина Василівна (1900—1961) — українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». 10 грудня Ян Бжоза (1900—1971) — польський письменник, один з зачинателів пролетарської літератури в Польщі. 30 грудня Варецька Валентина Федорівна (1900—1981) — українська театральна актриса, заслужена артистка УРСР (1930). Арійчук Борис (1900—1981) — протопресвітер, основоположник катедри святої Покрови в Буенос-Айресі, адміністратор УАПЦ у Південній Америці. Бабич Іван Дмитрович (1900—1921) козак 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу. Бажанов Борис Георгійович (1900—1982) — радянський партійний діяч, особистий секретар Йосипа Сталіна, втікач з СРСР, мемуарист. Бем Адам Пилипович (1900 — до 1986) — український та радянський футболіст, футбольний тренер, відомий завдяки роботі з харківськими клубами «Дзержинець» та «Локомотив». Битинська Ольга Аверкіївна (1900—1922) — діячка повстанського руху в Україні 1917-1920-х рр., зв'язкова повстанського загону Якова Гальчевського. Бутирін Сергій Іванович (1900—1942) — український радянський партійний діяч, член ЦК КП(б)У, депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання
Померли 30 січня Доорохольський Осип Осипович (1874—1900) — український поет та перекладач. 10 лютого Гогоцький Микола Сильвестрович (1822—1900) — краєзнавець, історик релігії Поділля. 28 лютого Штангеєв Федір Тимофійович (? — 1900) — ялтинський лікар, спеціаліст по туберкульозу, громадський діяч. 2 березня Лукаш Солецький (1827—1900) — польський церковний діяч, професор і ректор Львівського університету (1864—1865), римо-католицький Перемишльський єпископ (1881—1900). 29 березня Грицуняк Антін Андрійович (1820—1900) — український народний розповідач з Тернопільщини, війт Чернихівців. 29 березня Радін Леонід Петрович (1860—1900) — російський революціонер, поет, хімік, винахідник. 5 квітня Чернецький Василь (1837—1900) — публіцист, суспільний діяч Лемківщини, греко-католицький священик. 21 квітня Едвард Руліковський (1825—1900) — польський історик і етнограф, уродженець і дослідник Правобережної України. 26 квітня Романова Олександра Петрівна (1838—1900) — Велика княгиня, дружина Великого князя Миколи Миколайовича (старшого), брата імператора Олександра ІІ, засновниця Покровського жіночого монастиря в Києві. Канонізована як Преподобна Анастасія Київська. 26 квітня Торопов Моїсей Сергійович (1819—1900) — російський офіцер, генерал-майор. 2 травня Айвазовський Іван Костянтинович (1817—1900) — видатний український та російський художник-мариніст та баталіст вірменського походження. 2 травня Северин Моравський (1819—1900) — львівський латинський архієпископ. Доктор гоноріс кауза. 3 травня Щенсний Козебродзький (1826—1900) — польський дідич (зем'янин), громадсько-політичний діяч, археолог. 4 травня Юліан (Сас-Куїловський) (1826—1900) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 30 серпня 1899 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. 15 травня Балтарович Іван Констянтинович (1815—1900) — український священик, громадський діяч. 15 травня Хряков Микола Григорович (1829—1900) — київський купець. Голова Біржового комітету Києва (1869—1900). 17 травня Саламон Щасний (1834—1900) — греко-католицький священик, публіцист, український фольклорист. 20 червня Іоаннікій (Руднєв) (1826—1900) — російський церковний діяч, п'ятий московит на престолі митрополита Київського і Галицького (1891—1900) РПЦ. Ректор Київської духовної академії. 5 липня Тадеуш Вацлав Мюнніх (1861—1900) — львівський архітектор, педагог. 28 липня Стрельбицький Іван Опанасович (1828—1900) — український та російський геодезист, картограф, генерал від інфантерії. 1 серпня Шеболдаєв Василь Валентинович (1852—1900) — земський лікар Конотопського повіту Чернігівської губернії, титулярний радник, хірург, громадський діяч педагог, науковець, засновник нових напрямків у медицині. 31 серпня Людвік Інлендер (1849—1900) — громадський та політичний діяч, журналіст у Галичині. 19 жовтня Кирчів Богдар (1856—1900) — священик УГКЦ, український письменник, поет, громадський і політичний діяч. 22 жовтня Гнилосиров Василь Степанович (1836—1900) — український педагог, публіцист, просвітник. 8 листопада Шулер Фрідріх фон Ліблой (1831—1900) — теолог, педагог, політик. 18 листопада Верховцев Олександр Аполлонович (1837—1900) відомий інженер-залізничник. З 1884 по 1900 роки був керівником Катерининської залізниці. 20 листопада Сольський Степан Михайлович (1835—1900) — київський літератор, педагог, громадський діяч, професор Київської духовної академії, дійсний статський радник, київський міський голова в 1887—1900 роках. 22 листопада Підріз Аполінарій Григорович (1852—1900) — український і російський лікар-хірург. Вперше в Рос. імперії здійснив операції на селезінці (1887 року) і на пораненому серці (1897 року), автор першого в Рос. імперії посібника з урології. 12 грудня Кониський Олександр Якович (1836—1900) — український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму. 28 грудня Ніс Степан Данилович (1829—1900) — український фольклорист, етнограф, лікар, громадсько-політичний діяч Абрисовський Савин Йосипович (1874—1900) — український композитор-аматор, художник. Барвінський Іван Григорович (1833—1900) — український священик (УГКЦ), культурно-громадський діяч.
Засновані, створені 11 лютого — заснована Революційна українська партія 16 березня — Миколаївське державне вище музичне училище 25 серпня — вузлова залізнична станція Київ-Волинський 1 вересня — Одеський національний медичний університет 26 вересня — Конотопський міський краєзнавчий музей імені О. М. Лазаревського 4 жовтня — Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької Запорізький національний технічний університет Антрацит (станція) Керч (станція) Керченський металургійний комбінат імені Петра Войкова Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор (Житомир) Музичні класи Феофанії Базилевич у Тернополі — «Жіноча громада» — українська громадська жіноча організація, упорядниця і голова (до 1914) — М. Ребачок-Солтис. Пам'ятник засновникам Одеси
Харківський завод імені Т. Г. Шевченка Українська Соціалістична Партія (1900) Барський цукровий завод Біла Гора (Костянтинівський район) Калинівка (Поліський район) Крук (село) Мар'янівка (Хорошівський район) Мельниця (Сарненський район) Мила Немішаєве Новоолександрівка (Попаснянський район) Полішпакове Освячено Свято-Миколаївську церкву, м. Біляївка
Зникли, скасовані
Видання Самостійна Україна (брошура) — публіцистичний твір авторства Миколи Міхновського. Хвыля за хвылею — літературний альманах, виданий за ред. Б.Грінченка. Воля (газета) — офіційний орган Української соціал-демократичної партії (УСДП). Молода Україна (журнал, 1900) — український молодіжний щомісячний журнал, який виходив у Львові з січня 1900 р. до березня 1903 р. (з перервами). Друкований орган молодіжної організації «Молода Україна». Gazeta Sportowa — польськомовний тижневик, що виходив від 20 червня 1900 до вересня 1901 року у Львові.
Примітки
Посилання