Бабин Яр — місце масового вбивства жертв нацистського режиму у Києві. За різними оцінками, тут було вбито від 70«Пам'ятаємо». Виставка до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру - Радіо Свобода, 23.09.2016 до 150 тисяч Україна вшановує пам'ять жертв Бабиного Яру - Укрінформ, 25.03.2023 людей, серед яких було від 50Бабий Яр - з сайту Яд Вашем до 70 тисяч"Розстріли у Бабиному Яру – це не лише історія Голокосту", - історик Віталій Нахманович - Цензор.Нет, 02.10.2016 євреїв, а також радянські військовополонені, діячі Української національної ради, роми, пацієнти психіатричної лікарні. 13 березня 1961 з яру почалася куренівська трагедія.

29 вересня — День пам'яті трагедії у Бабиному Яру

Радянська політика пам'яті у питанні Бабиного Яру Тривалий час радянська влада намагалася замовчати трагедію у Бабиному Яру. Надзвичайна державна комісія зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам СРСР підготувала наступний звіт (1943):

Але у 1944 році його було цензуровано:

Лише після велелюдного стихійного мітингу з нагоди 25 роковин трагедії 29 вересня 1966 року за участю відомих дисидентів Івана Дзюби та Віктора Некрасова, про неї почали говорити на державному рівні.

У 1965 році був оголошений закритий конкурс на найкращий пам'ятник жертвам Бабиного Яру. Найкращими були визнані проекти відомих київських архітекторів Й. Каракіса і А. Мілецького. Однак представлені проекти «не вписувалися» у світогляд тодішньої влади, і конкурс закрили, а в жовтні 1966 року в сквері в південній частині яру був встановлений зовсім інший гранітний обеліск, на місці якого в 1976 році був відкритий вказаний нижче пам'ятник Діна Саф'ян. Дві трагедії Бабиного Яру.. Відкриття пам'ятника було зустрінуте жорсткою критикою за межами СРСР за те, що євреї не були згадані особливо.

Перелік пам'ятників Пам'ятники в Україні

Пам'ятка національного значення «Пам'ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими фашистами у Бабиному Яру». Відкритий 2 липня 1976 р. Автори — скульптори М. Лисенко, В. Сухенко, О. Вітрик, архітектори А. Ігнащенко, Л. Іванченко, В. Іванченков. Загальна висота монументу — 14 метрів..

Пам'ятки місцевого значення Пам'ятний знак «Менора», встановлений 29 вересня 1991 р., у 50-ту річницю першого масового розстрілу євреїв у Бабиному яру. Дерев'яний хрест у пам'ять про розстріляних членів ОУН та поетеси Олени Теліги. Встановлений 21 лютого 1992 р., у 50-ту річницю розстрілу Олени Теліги та її соратників. У 2006 р. біля нього вмонтовано плити із переліком 62 імен загиблих мельниківцівІсторик Андрій Усач доводить, що принаймні двоє із зазначених — Созонтій Пиндуляк та Роман Фодчук — насправді загинули за інших обставин і не були поховані в Бабиному Яру. Див.: Усач А. Проблематичний мартиролог: жертви ОУН(м) у Бабиному Яру . Уночі проти 15 липня 2009 року невідомі повалили хрест та розбили меморіальну дошку біля нього. 28 вересня 2009 року відновлений пам'ятний знак знову було відкрито та освячено. Згодом були інші випадки вандалізму проти пам'ятника (облиття фарбою, підпали тощо). У липні 2016 року з нагоди 110-ї річниці від дня народження Олени Теліги на тому ж місці замість дерев'яного встановлено кам'яний хрест. Дерев'яний хрест у пам'ять про розстріляних священнослужителів за заклики до захисту Вітчизни від німецьких загарбників. Хрест на місці розстрілу 6 листопада 1941 р. архімандрита Олександра (Вишнякова) та протоієрея Павла за заклики до спротиву німецьким окупантам. Встановлений у 2000 р. Пам'ятний камінь на ознаку спорудження єврейського культурного центру «Спадщина». Закладений 29 вересня 2001 р., у 60-ту річницю першого масового розстрілу євреїв. Пам'ятний знак розстріляним у Бабиному Яру дітям. Відкритий 30 вересня 2001 р. біля виходу зі станції метро «Дорогожичі». Пам'ятник жертвам нацизму біля перетину вулиць Дорогожицької та Оранжерейної, з символічним зображенням концтабору та написами «Пам'ять заради майбутнього» і «Світові, знівеченому нацизмом». Апостроф у слові «Пам'ять» зроблено у вигляді латинської літери «u» («українці») зі штампом «Ost» («остарбайтери»). Встановлений у 2005 р. Пам'ятник жертвам Куренівської трагедії 1961 року, встановлений 13 березня 2006 р., у 45-ту річницю катастрофи. Пам'ятник підпільниці, Герою України Тетяні Маркус на розі вулиць Дорогожицької та Олени Теліги. Скульптор Валерій Медведєв. Відкрито 1 грудня 2009 року. Над урвищем з північного боку — три могильні насипи з чорними металевими хрестами, що їх установили невідомі особи. На одному з хрестів напис білою фарбою: «І на цьому місці вбивали людей в 1941. Господи, упокой їх душі» (спочатку напис був російської мовою, пізніше замінено на українськомовний). Дорога скорботи (від вулиці Юрія Іллєнка до пам'ятного знаку «Менора»). Уздовж неї встановлено підняті з дна яру надгробки поховань зі знищеного Лук'янівського єврейського кладовища. Із гучномовців обабіч алеї лунає перелік імен та прізвищ євреїв, розстріляних у Бабиному яру.

Щойно виявлені пам'ятки Склеп родини Качковських.

Пам'ятні знаки, які відображають різні сторінки трагедії Бабиного Яру

В'язням Сирецького концтабору, встановлений в 90-ті роки на розі вулиць Дорогожицької і Парково-Сирецької. Київським футболістам — на вул. Грекова, 22-а. Монумент «Ромська Кибитка» у пам'ять про жертви Геноциду ромів 1941—1943 років, відкритий 23 вересня 2016 року. Автор — архітектор Анатолій Ігнащенко. До цього на території заповідника кілька років існував пам'ятний знак у вигляді каменя з написом: «В пам'ять про ромів, розстріляних у Бабиному Яру». Пацієнтам психіатричної лікарні, розстріляним в 1941—1942 рр. — на території Кирилівської лікарні. Пам'ятний знак початку «Дороги скорботи» на перетині вулиць Юрія Іллєнка та Дорогожицької. Пам'ятник Анатолію Кузнєцову (на перетині вулиць Кирилівської і Петропавлівської на Куренівці). Пам'ятник Олені Телізі на перетині вулиць Олени Теліги та Юрія ІллєнкаУкраїнська пам'ять Бабиного Яру.

Інші меморіальні об'єкти Православний храм у честь ікони Божої матері «Всіх скорботних Радість» у Бабиному ЯруПравославний храм у честь іконі Божої матері «Всіх скорботних Радість» у Бабиному Яру  — . Символична дерев'яна синагога «Місце для роздумів» за проєктом архітектора Мануеля Херця. Зроблена в формі книжки, що розкладається за допомогою рейокСинагога в Бабьем Яре: память о Холокосте и взгляд в будущее - DW, 14.05.2021Синагога в Бабьем Яру попала в шорт-лист архитектурной премии Dezeen Awards Наш Київ, 13.08.2021. Аудіовізуальна інсталяція «Дзеркальне поле» (автор ідеї та концепції — Максим Демиденко)У Бабиному Яру відкрили аудіовізуальну інсталяцію в пам’ять про жертв розстрілів Українська правда, 29.09.2020. «Кришталева стіна плачу» (авторка — сербська й американська художниця Марина Абрамович)Марина Абрамович відкрила в Києві інсталяцію до роковин Бабиного Яру. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИУ Бабиному Яру відкрили «Кришталеву стіну плачу» Марини Абрамович Bird in Flight, 06.10.2021. «Погляд у минуле» (на місці прориву дамби під час куренівської трагедії)У Києві відкрили інсталяцію до 60-х роковин Куренівської трагедії Укрінформ, 12.03.2021. «Погляд у минуле. Дерево» (на Берестейському проспекті)Інсталяція «Погляд у минуле» Київ від минулого до майбутнього, 27.07.2021

Галерея

Пам'ятники за межами України

Пам'ятник жертвам Бабиного Яру встановлено на цвинтарі Нахалат Іцхак в м. Гіватайім. Меморіал було зведено над фрагментами кісток з Бабиного Яру, які були захоронені на цвинтарі. Кістки були вивезені з України трьома студентами американського коледжу в липні 1971 року. Меморіал був відкритий в 1972 році прем'єр-міністром Ізраїлю Голдою Меїр. Щорічна церемонія проходить в день Йом-Ха-Шоа (День Голокосту).

28 вересня 2014 р. у передмісті Сіднею Бонді, в якому є велика російськомовна єврейська громада, збудовано меморіал жертвам масового знищення Бабиного Яру. Пам'ятник був відкритий мером та Малкольмом Тернбуллом. Зведення пам'ятника було ініціативою Виконавчої ради австралійського єврейства та її директора Олександра Рівшина, який народився в місті Києві, де відбувалася різанина. Англійська частина напису на пам'ятнику: «In memory of the Jews of Kiev, massacred at Babi Yar by the Nazis and their Ukrainian Collaborators, and in recognition of the suffering of Soviet Jewry».

Меморіал "Бабин Яр"

Національний меморіальний центр «Бабин Яр» (український проєкт) У 2005 Президент України Віктор Ющенко підписав Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігій і церкви та наказав розглянути до 15 жовтня 2005 року питання щодо створення в установленому порядку державного історико-культурного заповідника «Бабин Яр». В. Янукович оголосив комплекс пам'яток в урочищі Бабин Яр у м. Києві Державним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» з віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму. КМУ прийняв пропозицію MKT та Інституту національної пам'яті щодо передачі Державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» до сфери управління зазначеного Інституту.

У березні 2007 року на території Бабиного Яру було створено Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» з метою вшанування та увічнення пам'яті жертв війни і політичних репресій..

У 2010 ураховуючи значення державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» для увічнення пам'яті жертв нацистських переслідувань та з метою сприяння дальшому розвитку заповідника Президент України Віктор Ющенко постановив надати державному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» статус національного і надалі іменувати його — Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».

На базі Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» планується створення Меморіального центру «Бабин Яр», проект якого у лютому 2019 році представили українській громадськості українські історики Інституту історії України НАН.Яр пам'яті. reporters.media, 28 вересня 2019Концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» . resource.history.org.ua, 2019Концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Авт. кол.: Г. Боряк (голова), В. Гриневич, М. Гутор, Н. Кашеварова, С. Кот, В. Крупина, Ф. Левітас, О. Лисенко (заст. голови), В. Нахманович (заст. голови), Т. Пастушенко (секретар), І. Патриляк, А. Подольський (заст. голови), І. Пошивайло, О. Сабецька, В. Сімперович, М. Тяглий, А. Шуляр, В. Яременко. Київ: Міністерство культури України; НАН України. Інститут історії України; Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр». 2019. 119 стор. (На правах рукопису)У Києві представлена концепція меморіалізації Бабиного Яру . radiosvoboda.org, 6 лютого 2019Скандал з російським проєктом у Бабином Яру змусив заговорити про український . radiosvoboda.org. 19 травня 2020

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ, приватний проєкт) У вересні 2016 році російські олігархи Міхайло Фрідман, Павло Фукс та Герман Хан ініціювали створення приватного Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ) на території Бабиного Яру.