Карни́з (від — «закінчення», «завершення»), заст. ґзимс (від через ) — завершення стіни споруди у вигляді горизонтального профільованого пояса, верхня випнута частина стіни, що підтримує дах і оберігає стіну при стіканні води з даху (виступ з жолобом на нижній поверхні знаний як слізник). Конструктивно визначається виносом — відстанню його краю від стінної площини.
Завершуючи верх стіни, відділяючи її край, карниз грає значну образну роль. Тому його використовують і при розчленуванні стіни на яруси, поверхи, і при завершенні стін в інтер'єрах.
В архітектурних ордерах Карниз є складовою антаблемента (чим відрізняється від гурту, який проходить на будь-якій висоті стіни). Знизу підтримується мутулами або гутами. У давньогрецьких архітектурних ордерах верхня виносна плита карниза називається гейсоном.
Види
Існує декілька класифікацій карнизів — за формою профілю, за функцією, за епохою або країною походження, з застосуванням у тому чи іншому ордері та т. ін.
За положенням і характером виконання існують:
Карниз внутрішній — розташований в інтер'єрі будівлі, який використовують для прикраси стін, пічки та димоходи.
Карнизи зовнішні:
Карниз проміжний — розташований між ярусами або поверхами, який ділить площину стіни, підкреслюючи рівні відповідних поверхів. Карниз тягнутий — профільований карниз з чітко окресленими горизонталями. Карниз цокольний, який відділяє цоколь від основної стіни. Карниз модульований — де виносна плита підтримується модульонами.
Карнизи для штор Карнизи підвіконні, надвіконні та наддвірні , а також:
алюмінієві; металічні; стельові пластикові карнизи — це прихований варіант карниза у вигляді доріжки з гачками із пластику; карнизи для римських штор; електрокарнизи для штор — автономна система, яка регулює портьєри за допомогою перемикача або пульта управління.
Див. також Молдинг Галтель
Примітки
Література
Посилання