Транспорт Люксембургу представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 2 586 км² (179-те місце у світі). Форма території країни — витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 89 км, зі сходу на захід — 56 км. Географічне положення Люксембургу дозволяє країні контролювати сухопутні, річкові та повітряні транспортні шляхи між країнами Західної Європи (країнами Бенілюксу, Німеччини та Франції).
З 29 лютого 2020 року Люксембург став першою країною, у якій громадський транспорт безкоштовнийЛюксембург став першої країною, в якому громадський транспорт безкоштовний // DW, 2020-02-29 .
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Люксембурзі, станом на 2012 рік, дорівнює 2 899 км, з яких 2 899 км із твердим покриттям (152 км швидкісних автомагістралей) (168-ме місце у світі).
Залізничний
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 275 км (125-те місце у світі), з яких 275 км стандартної 1435-мм колії (275 км електрифіковано).
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 2 аеропорти (202-ге місце у світі), з них 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 1 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття): довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0); коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (1).
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 119 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,83 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 6,3 млрд тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик.
Люксембург є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — LX, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Люксембургу мають літерний код ІКАО, що починається з — EL.
Водний
Морський Люксембург не має виходу до вод Світового океану, але має власний морський , який, станом на 2010 рік, складався з 49 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (71-ше місце у світі), з яких: балкерів — 2, суховантажів — 3, танкерів для хімічної продукції — 20, контейнеровозів — 10, нафтових танкерів — 2, ролкерів — 12.
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 48 (Бельгії — 11, Данії — 1, Франції — 15, Німеччини — 9, Японії — 3, Нідерландів — 3, Швейцарії — 1, Великої Британії — 5); зареєстровані під прапорами інших країн — 18 (Італії — 14, Мальти — 3, Панами — 1).
Річковий Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2010 року становила 37 км (104-те місце у світі). Головна водна транспортна артерія країни — річка Мозель.
Головні річкові порти країни: Мертерт на Мозелі.
Трубопровідний Загальна довжина газогонів у Люксембурзі, станом на 2013 рік, становила 142 км; продуктогонів — 27 км.
Міський громадський
Державне управління Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство сталого розвитку та інфраструктури. Станом на 20 грудня 2016 року міністерство в уряді Ксав'є Бетеля очолював Франсуа Бауш.
Див. також Економіка Люксембургу
Примітки
Література
Українською
Англійською
Російською
Посилання
Карти транспортної системи Люксембургу на Вікісховищі. Карти Люксембургу — Perry–Castañeda Library Map Collection. Добірка публікацій про Люксембург з часопису «Вокруг света».