Сулейман-шах (*бл. 1118 — 1161) — 7-й султан Іраку в 1159—1160 та 1160—1161 роках.
Життєпис Молоді роки Походив з династії Сельджукидів. Син Мухаммеда I, султана Великих Сельджуків, та Гохат-хатун. Народився близько 1118 року. Незабаром помер батько. Сулейман-шах виховувався під орудою свого стрийка султана Ахмада Санджара. Разом з останнім брав участь у поході 1132 року проти повсталого брата Масуда. Згодом його було призначено маліком Хорасану. В цей час встановив гарні стосунки з хорезмшахом Атсизом.
У 1138 році брав участь у поході проти Атсиза, який фактично відколовся від Великих сельджуків. Сулейман-шах відзначився у битві при хазараспі, де султан Ахмад Санджар здобув перемогу над хорезмшахом. Після втечі Атсиза, сулейман-шаха було призначено новим хорезмшахом. Втім втриматися той довго не зміг. Після повернення Санджара до Мерву на бік Атсиза, що повернувся, перейшло населення, військовики, знать та духівництво. Сулейман-шах змушений був тікати до Мерву.
У 1141 році після важкої поразки султана Ахмада Санджара від каракитаїв у битві в Катванському степу, Сулейман-шах очолив військо. Втім діяв не надто успішно, не зміг захистити Мавераннахр, відступивши до Хорасану. Разом з тим сприяв відновленню військової потуги Ахмада Санджара. Проте у 1153 році після потужного повстання огузів в Балхі, поразки та полону Ахмада Санджара, втік до Багдаду.
Султан В цей час в Іракському султанаті завершилася боротьба за владу між Малік-шахом III і Мухаммедом II, в якій переміг останній. Сулейман-шах отримав від халіфа аль-Муктафі титул аль-меліль аль-муктаді, а у 1156 році Сулейман-шаха визнано султаном. Втім він не мав жодної влади. Того ж року Сулейман-шах рушив на Гамадан, але зазнав поразки у битві проти військ Мухаммеда II, потрапивши у полон. Його відправили до Мосулу, а згодом перевели до міста Рей.
У 1157 році під час війни Мухаммеда II проти Багдадського халіфату, Сулейман-шах втік з фортеці біля Рею до Ільдегізідів, володарів Аррану (сучасний Південний Азербайджан, Іран). Слідом за цим розпочав повстання проти султана. Але у вирішальній битві при Нахічевані зазнав поразки. Втім незабаром Мухаммед II помер.
Сулейма-шах за підтримки Інанч-Сонкура, еміра Рея, стає новим султаном Іраку. Сулейман-шах визнав незалежність Багдадського халіфату, чим остаточно перетворив Іракський султанат на невеличку державу, оскільки місцеві еміри також були фактично самостійними. Проте його панування тривало лише 8 місяців, оскільки Сулейман-шаха було повалено колишнім султаном Малік-шахом III за підтримки Кутб ад-Діна Зенгіда, атабека Мосула.
Наприкінці 1160 року атабек Мосула звільнив Сулейман-шаха та домігся оголошення його новим султаном. Невдовзі було повалено Малік-шаха III. Проте друге панування Сулейман-шаха також коротким. У жовтні 1161 року Сулейман-шаха було повалено Ільдегізідами, які повставили новим султаном Арслан-шаха. Невдовзі його було вбито.
Родина Санджар (д/н—1191), султан Іраку у 1189—1191 роках.
Джерела C.E. Bosworth, The Political and Dynastic History of the Iranian World, The Cambridge History of Iran, Vol. 5, ed. John Andrew Boyle, (Cambridge University Press, 1968), 169—170. Ann K. S. Lambton (January 1, 1988). Continuity and Change in Medieval Persia. SUNY Press. ISBN 978-0-887-06133-2.