Сан-Томе і Принсіпі — центральноафриканська країна, що розташовується на островах Гвінейської затоки поблизу західного узбережжя континенту . Загальна площа країни 964 км² (185-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 964 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни трохи більша за площу території міста Києва.

Етимологія Офіційна назва — Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сан-Томе і Принсіпі (). Назва країни походить від назв однойменних островів. Острів Сан-Томе був названий на честь християнського святого апостола Хоми, в день якого 21 грудня 1470 або 1471 року острів був відкритий португальськими мореплавцями. Острів Принсіпі спочатку називався Санту-Антуан (), імовірно, на честь святого Антонія, в день якого 17 січня 1471 або 1472 року його відкрили. Пізніше, 1502 року, його перейменували на Острів Принца (), бо плантатори цукрової тростини сплачували мито португальському принцу.

Історія дослідження території

Географічне положення

Сан-Томе і Принсіпі — центральноафриканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Сан-Томе і Принсіпі омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 209 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній архіпелажних вод. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти

Час

Час у Сан-Томе і Принсіпі: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Сейсмічність

Вулканізм

Рельєф

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Піко-де-Сан-Томе (2024 м).

Узбережжя

Острови

Клімат

Територія Сан-Томе і Принсіпі лежить у екваторіальному кліматичному поясі. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік помірно спекотно, вплив океану значно знижує температуру повітря, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік волого, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи із грозами.

Сан-Томе і Принсіпі є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Річки

Річки країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану.

Озера

Ґрунтові води

Ґрунти

Рослинний світ

За флористичним районуванням світу Екваторіальна Гвінея належить до Гвінео-Конголезької області Африканського підцарства Палеотропічного флористичного царства.

Тваринний світ

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Західноафриканської підобласті Ефіопської області.

Стихійні лиха та екологічні проблеми На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: потенційні несприятливі метеорологічні умови.

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Надра Сан-Томе і Принсіпі не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні.

Водні ресурси Станом на 2012 рік в країні налічувалось 100 км² зрошуваних земель.

Земельні ресурси Земельні ресурси Сан-Томе і Принсіпі (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 50,7 %, орні землі — 9,1 %, багаторічні насадження — 40,6 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 1 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 28,1 %; інше — 21,2 %..

Охорона природи

Серед екологічних проблем варто відзначити: знеліснення; ерозію ґрунтів і деградацію земель.

Сан-Томе і Принсіпі є учасником ряду міжнародних угод з охорони довкілля: Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Кіотського протоколу до Рамкової конвенції, Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD), Конвенції з міжнародного морського права, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Міжнародної конвенції по запобігання забрудненню з суден (MARPOL), Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.

Природоохоронні території

Екорегіони

Фізико-географічне районування За фізико-географічним районуванням світу Сан-Томе і Принсіпі належить до Острівної області Гвінейської фізико-географічної країни.

Див. також Центральна Африка Гвінея (регіон)

Примітки

Література

Українською

Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6 Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8 Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7 Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4

Кукурудза С. І. Біогеографія : Підручник. — Львів : Вид-во ЛГУ ім. Івана Франка, 2006. — 504 с. — ISBN 966-613-502-7

Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8

Англійською

Російською

Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : Учебник. — М. : Высшая школа, 1985. — 272 с.

Посилання

Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021