Тукан великий (Ramphastos toco) — найбільший та один з найвідоміших видів родини туканових. Ареал — центр та схід Південної Америки.
Підвиди Є два визнаних підвиди: R. t. toco — Statius Müller, 1776 Ареал: Гвіана, північ та північний схід Бразилії та південний схід Перу R. t. albogularis — Cabanis, 1862:Ареал: Східна та південна Бразилія, північ Болівії, Парагвай та північ Аргентини.
Опис У великого тукана незвичайне оперення: тіло його чорне, комір, груди та верхня частина хвоста білі, а нижня частина хвоста червона. Навколо очей у нього тонка блакитна шкіра, яка оточена помаранчевою, грубшою. Але найпримітнішим у нього є гігантський жовто-помаранчевий дзьоб з червоною частиною згори та чорною плямою на кінці. Він виглядає важким, але, як і в інших туканів, порожній. Язик у цього виду майже такий же довгий, як і дзьоб, і дуже плоский. Довжина великого тукана 55-65 см, довжина дзьоба майже 20 см, вага його в середньому 700 г, таким чином він є найбільшим представником родини туканів та найбільшим дятлоподібним. Самці великого тукана більші за самок, в іншому за зовнішнім виглядом вони не відрізняються. У молодих птахів більш блідий і коротший дзьоб, ніж у дорослих. Голос цих туканів неприємний, каркаючий, з частим повтором. Іноді голосно видають клацаючий закличний звук дзьобом.
Спосіб життя
Великі тукани живляться фруктами (маракуєю та фігами), зриваючи їх з дерев, іноді комахами і навіть яйцями і пташенятами інших птахів. У неволі відомі випадки поїдання слабших особин свого виду. Довгий дзьоб використовується великими туканами для видобутку їжі у важкодоступних місцях, а також для очищення шкірки фруктів і відлякування хижаків. Зазвичай живуть парами або невеликими групами. У польоті чергують швидкі різкі помахи крил з неспішним плануванням. Розмножуються сезонно, але в різний час в залежності від регіону. Гніздо, яке зазвичай розміщують на високому дереві, складається з дупла, хоча б частина якого робиться самими птахами-батьками. Були випадки гніздування в ямах на берегах і в термітниках. Великі тукани розмножуються раз на рік. Самка відкладає зазвичай від 2 до 4 яєць через кілька днів після спарювання. Яйця насиджуються як самкою, так і самцем, пташенята вилуплюються після 17-18 днів. Птахи активно захищають себе і своє потомство.
Розповсюдження Великі тукани поширені у східній Болівії, південно-східному Перу, північній Аргентині, східному і центральному Парагваї, східній і південній Бразилії. Невеликі популяції також зустрічаються уздовж південної Амазонки і на північ від Бразилії на узбережжі.
Примітки
Література Gilbert, A. (2002). Toco Toucan (Ramphastos toco). pp. 270–271 in: del Hoyo, J., Elliott, A. & Sargatal, J. eds (2002). Handbook of Birds of the World. Vol. 7. Jacamars to Woodpeckers. Lynx Edicions, Barcelona. Restall, R., Rodner, C. & Lentino, M. (2006). Birds of Northern South America — An Identification Guide. Christopher Helm, London. Short, L. & Horne, J. (2001). Toucans, Barbets and Honeyguides. Oxford University Press, London. Sick, H. (1993). Birds of Brazil — A Natural History. Princeton University Press, West Sussex.
Посилання Toco toucan videos on the Internet Bird Collection Stamps (for Argentina, Bolivia, Brazil, French Guiana, Guyana, Paraguay)