Як музика стала вільною. Цифрова революція та перемога піратства — книга журналіста Стівена Вітта, в якій він створив літопис винаходу MP3, формату для зберігання аудіоінформації та детально описав зусилля розробників, таких, як , з аналізу слуху людей і успішного стискання пісень у формі, яку можна легко передати. Вітт також задокументував зростання субкультури (, ) і поширення порушень авторського права в комп'ютерних мережах, водночас докладно розповідаючи про заходи керівників музичної індустрії, таких як , по адпатуванню до змін у технології.
Видавництво Viking розповсюдило цю книжку 16 червня 2015 року. Книга отримала схвальні відгуки в публікаціях Kirkus Reviews і The Washington Post.
Переклад українською мовою видано навесні 2017 року, презентація відбулася під час Книжкового арсеналу.
Зміст книги
У книзі згадано, що на презентації товариству Фраунгофера демонстрація Бранденбургом і його командою технології, здатної відтворити якість запису на компакт-диску з розміром даних в одну дванадцяту початкового, спричинила збурення. «Ви розумієте, що ви зробили?» — спитав у команди один із слухачів — «Ви вбили музичну індустрію!».
За словами Вітта, «На вебсайтах і підпільних файлових серверах по всьому світу кількість наявних mp3-файлів зросла на кілька порядків. У гуртожитках по всьому світі першокурсники коледжів вщерть заповнили свої жорсткі диски піратськими mp3-файлами». Він також пише: «Музичне піратство стало для кінця 90-х років тим, чим експерименти з наркотиками були для кінця 60-х років: ігнорування цілим поколінням як суспільних норм, так і існуючого законодавства, мало міркуючи про наслідки». У книзі розповідається, скільки людей розпочинало створення великих архівів музики ні для чого більшого, ніж збудження, викликаного процесом пошуку та сортування інформації.
Вітт пише про невидиму онлайн-спільноту, відому як , зокрема описуючи зусилля групи (RNS) з незаконного розповсюдження матеріалів, захищених авторським правом. Працівник виробничого підприємства у штаті Північна Кароліна на ім'я Делл Ґловер, життя якого детально описане Віттом, виявляє, що має можливість отримати у свої руки альбоми до офіційних дат випуску і розпочинає працювати з RNS, організовуючи сотень і сотень дисків. Матеріали виконавців, таких як Мері Джей Блайдж, Мерая Кері, Eminem, Каньє Вест та Jay-Z, розповсюдилися в Інтернеті завдяки діям Ґловера. Вітт стверджує, що Гловер і RNS стали провідними піратами у світі музики, що могло обійтися індустрії звукозапису в мільйони доларів.
Книга описує, як Даґ Морріс, тодішній CEO компанії Universal Music Group, намагався стримати бурю, спричинену технологічними змінами з урахуванням еволюції соціальної культури, і дає строкату картину того, як Морріс та інші керівники давали собі раду із падінням продажів.
Рецензії та відгуки
The Washington Post опублікувала статтю письменника Луїса Байяра, який схвально оцінив цю книгу. На його думку, ця робота «дотепна і розумна, надзвичайно інформативна і дуже потрібна». Знаходячи останні тенденції занепокійливими, Байяр додатково відзначив, що технології створили період «непростих часів, і ніхто не повинен бути надто безтурботним». Журнал Kirkus Reviews дав книзі схвальний відгук, характеризувавши її як «живий і захопливий портрет людей, які допомагали здолати індустрію і кинули виклик шляхам споживання музики і медіа».
Переклад українською
Видання книги в перекладі українською мовою було здійснене навесні 2017 року видавництвом Наш Формат у двох варіантах — паперовому і електронному:
Презентація книги відбулася під час Книжкового арсеналу в травні 2017 року, також на честь події було проведено дискусію про вплив піратства на музичну індустрію. Схвальні рецензії на українське видання вийшли на сайті часопису Критика і порталі Друг читача.
Див. також Інноватори (книга) Пірати Кремнієвої долини (фільм)
Примітки
Посилання