Бери́мівці — село в Україні, у Зборівській міській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на заході району.
До села приєднано хутори Гальчина Долина, Гострий Горб та Кушелянка. Населення — 372 особи (2003).
Історія
Поблизу Беримівців виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1532.
У 1932—1938 парохом у селі був Хабурський Степан, який організував Братства апостольства молитви і Марійської дружини, виступив ініціатором будівництва дзвіниці й читальні «Просвіта», засновником дитячого садка і сільськогосподарських курсів.
1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Зборівському повіті об'єднаної сільської гміни Оліїв.
У міжвоєнний період в селі був кооператив. У 1938 році до кооперативу входило 56 членів, оборотний капітал був 3531 злотий, обороти (торги) — 11508 злотих, прибуток 820 злотих і видатки — 1146 злотихАндрій Жук. Українська кооперація в Зборівському повіті 1938 р. // Зборівщина над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи: Іст.-мемуар. і літ. зб. — Торонто; Нью-Йорк; Париж; Сидней, 1985. — С. 266.
До 2019 — центр сільради, до якої входило село Кудинівці.
У 2019 — 2020 у складі Млиновецької сільської територіальної громади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Політика
Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610411, розташована у приміщенні будинку культури.
Результати зареєстровано 272 виборці, явка 62,13 %, найбільше голосів віддано за «Голос» — 18,45 %, за «Слугу народу» — 17,26 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і Радикальну партію Олега Ляшка — по 14,88 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 36,14 %, за Василя Мартюка (Голос) — 16,27 %, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 15,66 %.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська377100 %
Соціальна сфера
На території села діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, ТзОВ «Теркон-Агро».
Пам'ятки
Є дві церкви святого Євстахія Плакиди — 1924 р. дерев'яна та 2009 р. мурована.
Споруджено , полеглим у німецько-радянській війні (1985), та на честь скасування панщини (реставровано 1992).
воїна Української Повстанської Армії Коцура Євгена; Поселення (черняхівська культура (кін. II — поч. V ст. н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.)); Поселення (черняхівська культура (кін. II — поч. V ст. н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.));
Відомі люди
Народилися Матвієйко Мирон Васильович — керівник Служби безпеки Закордонних частин ОУН, згодом радянський агент.
Галерея
Примітки
Література
Посилання
Погода в селі