Даррен Джексон (, 25 липня 1966, Единбург) — шотландський футболіст, що грав на позиції нападника.

За свою кар'єру пограв за безліч британських клубів, таких як шотландські «Лівінгстон», «Данді Юнайтед», «Гіберніан», «Селтік», «Гарт оф Мідлотіан», «Сент-Джонстон» та «Клайдбанк», а також англійські «Ньюкасл Юнайтед» і «Ковентрі Сіті». Чемпіон Шотландії, володар Кубка шотландської ліги.

В період з 1995 по 1998 рік Джексон захищав кольори національної збірної Шотландії, провів у її складі 28 матчів, забив чотири м'ячі . Учасник чемпіонату світу 1998 року. Також був у складі «тартанової армії» на європейській першості 1996, але не зіграв на турнірі жодного матчу.

Після закінчення ігрової кар'єри Джексон працював футбольним агентом і тренером.

Клубна кар'єра Даррен народився 25 липня 1966 року в столиці Шотландії — місті Единбург. Влітку 1985 року Джексон підписав свій перший професійний контракт футболіста з клубом «Мідоубанк Тісл». Трохи більше ніж за рік у складі лотіанського колективу молодий форвард забив 22 м'ячі в 48 матчах, чим допоміг своїй команді зайняти третє місце Другого дивізіону Шотландії сезону 1985/86.

Бомбардирські якості Даррена привернули увагу з боку клубів з Англії. Найбільшу спритність виявив «Ньюкасл Юнайтед», який викупив у жовтні 1986 року права на нападника за 60 тисяч фунтів стерлінгів. Справи в стані «сорок» пішли у Джексона не настільки вдало — користуючись довірою головного тренера Віллі Макфола, Даррен регулярно з'являвся в основному складі «Юнайтед», але так і не зміг проявити свої найкращі якості, забивши за два роки всього лише сім м'ячів у 69 зустрічах.

У 1988 році форвард повернувся на батьківщину, підписавши контракт з «Данді Юнайтед». На «Теннедайс Парк» Джексон провів чотири сезони. Найвищим досягненням форварда за цей час стало досягнення фіналу Кубку Шотландії сезону 1990/91, в якому «оранжево-чорні» поступилися «Мотервеллу» з рахунком 3:4 .

У липні 1992 року Даррен перейшов до единбурзького «Гіберніана». П'ять років, проведених в біло-зеленій футболці столичного клубу знову не принесли форварду трофеїв. У сезоні 1993/94 Джексон з «гібс» вийшли у фінал Кубка шотландської ліги, але там програли «Рейнджерсу» — 1:2 .

Влітку 1995 року Джексон поповнив лави глазговського «Селтіка». Через деякий час Даррену було діагностовано важке захворювання головного мозку — гідроцефалію . Операцію спортсмену зробили у вересні того ж року. Лікарі ставили прогнози по довгому відновленню форварда після хірургічного втручання, проте вже через три місяці він зміг приступити до тренувань . Час у складі «кельтів» став для Джексона більш вдалим на перемоги — у сезоні 1997/98 нападник був невід'ємною частиною команди, яка перемогла у чемпіонаті країни і стала володарем Кубка ліги .

26 березня 1999 року Даррен транзитом через англійський «Ковентрі Сіті» перейшов в улюблений клуб його дитинства — единбурзький «Гарт оф Мідлотіан» .

У липні 2000 року Джексон в одному з інтерв'ю заявив, що готовий завершити кар'єру футболіста, і в своїх найближчих планах він хоче отримати тренерську освіту . Через три місяці Даррен був підданий жорсткій обструкції з боку керівництва і фанатів «Гартс» після того, як зізнався в тому, що в единбурзькому клубі йому некомфортно і він хотів би повернутися в «Данді Юнайтед» . У свою чергу представники «арабів» підтвердили свою зацікавленість в послугах Джексона . Але слова «оранжево-чорних» розійшлися з ділом — у листопаді клуб з «Теннадайс Парк» підписав форварда Чарлі Міллера з англійського «Вотфорда», поставивши, тим самим, хрест на надіях Даррена повернутися в дандійський колектив . Джексон був змушений зосередитися на виступах за «Гарт оф Мідлотіан» . Однак Крейг Левейн, що прийшов у грудні на пост наставника «сердець», відкрито повідомив, що дні Даррена на «Тайнкасл Парк» полічені, і футболіст незабаром покине команду .

У січні 2001 року Джексон пішов у місячну оренду у свій перший ігровий клуб, що тепер називався «Лівінгстон» . Згодом оренда була продовжена до кінця сезону 2000/01 , а в квітні «Гарт оф Мідлотіан» в односторонньому порядку розірвав з ним угоду про співпрацю . У складі «Лівінгстона» форвард став переможцем Першого шотландського дивізіону . Після закінчення футбольного року «леви» не стали укладати з Джексоном постійний контракт, і Даррен став вільним агентом. У цьому статусі він пробув недовго, в липні поставивши підпис під однорічною угодою з клубом «Сент-Джонстон» . За «святих» Джексон провів десять матчів, після чого в січні 2002 року був відданий в оренду в клуб «Клайдбанк». По закінченні сезону 2001/02 36-річний Даррен оголосив про завершення кар'єри футболіста.

Виступи за збірну 29 березня 1995 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Шотландії, коли «горці» в рамках відбіркового турніру до чемпіонату Європи 1996 у гостьовому матчі зустрічалися зі збірною Росії . З того поєдинку Даррен пробився в основний склад збірної, провівши всі ігри кваліфікаційного циклу, за підсумками якого шотландці змогли пробитися на континентальну першість. Головний тренер національної команди Крейг Браун включив нападника в заявку на цей турнір в Англії, однак так і не випустив його на поле в матчах чемпіонату.

5 жовтня наступного року Джексон відкрив рахунок своїм голам за «тартанову армію», вразивши у відбірковій зустрічі чемпіонату світу 1998 року ворота Латвії .

У 1998 році Даррен у складі збірної поїхав на «мундіаль», що проходив у Франції. На турнірі Джексон взяв участь у двох матчах — проти команд Бразилії та Норвегії . Свою останню зустріч за збірну нападник провів 10 жовтня того ж року — в той день шотландці на единбурзькому стадіоні «Тайнкасл Парк» здолали естонців .

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 28 матчів, забивши 4 голи..

Подальше життя

Незважаючи на те, що в 2000 році Джексон заявляв про своїх бажання стати тренером, він знайшов своє покликання в іншому — з 2002 року колишній гравець збірної Шотландії став працювати спортивним агентом . Серед його клієнтів такі шотландські футболісти і тренери, як Джекі Макнамара, Марк Вілсон, Стівен Томпсон та інші .

Статистика

Клубна статистика

КлубСезонЧемпіонатКубокКубок ЛігиЄврокубкиРазомІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиМідоубанк Тісл/Лівінгстон1985/864822——————48222000/01дані сезону 2000/01 перенесені з низу таблиці для кращого уявлення виступів Джексона за «Лівінгстон»9140————131Усього за «Мідовбанк Тісл/Лівінгстон»57234000006123Ньюкасл Юнайтед1986/87——————————1987/88——————————Усього за «Ньюкасл Юнайтед»697000000697Данді Юнайтед1988/89——————————1989/90——————————1990/91——————————1991/92——————————Усього за «Данді Юнайтед»87300000008730Гіберніан1992/93——————————1993/94——————————1994/95——————————1995/96——————————1996/9728114110——3312Усього за «Гіберніан»1705041100017551Селтік1997/982333121——2851998/9960——1061131Усього за «Селтік»293313161416Ковентрі Сіті1998/9930——————30Усього за «Ковентрі Сіті»3000000030Гарт оф Мідлотіан1998/9991——————911999/003663132——4292000/01110——1021141Усього за «Харт оф Мідлотіан»5673142216511Сент-Джонстон2001/0291——10——101Усього за «Сент-Джонстон»91001000101Клайдбанк2001/02132——————132Усього за «Клайдбанк»132000000132Всього за кар'єру4931231439382524дані неповні за відсутності посезонної розбивки виступів Джексона на ранньому етапі клубної кар'єри131

Матчі і голи за збірну Шотландії

Разом: 28 матчів / 4 голи; 13 перемог, 7 нічиїх, 8 поразок.

Зведена статистика ігор/голів за збірну

+ Виступу за збірнуЗбірнаРікВідбіркові матчі ЧСФінальні матчі ЧСВідбіркові матчі ЧЄФінальні матчі ЧЄТовариські матчіKirin CupРазомІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиШотландія1995————60——102090199621——————30——51199740——————22——621998——2020——41——81Всього за кар'єру6120800010320284

Титули і досягнення Чемпіон Шотландії (1): «Селтік»: 1997—1998 Володар Кубка шотландської ліги (1): «Селтік»: 1997—1998

Примітки

Посилання