Калага́рівка — село в Україні, у Гримайлівській селищній територіальній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району, на правому березі річки Збруч (на лівому березі сусідом Калагарівки є селище Сатанів). До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Волиця та Крутилів. До Калагарівки приєднано хутір Чехова.

Історія Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1560.

З середини1850-х років та до адміністративної реформи 1867 року село перебувало у складі Гримайлівського повіту.

У 1867 — 1918 рр. у складі Скалатського повіту (Королівство Галичини та Володимирії).

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Красне Скалатського повіту.

До 1939 року діяли «Просвіта» та інші українські товариства.

1947 року ланковому місцевого колгоспу імені Сталіна Петрові Бабію першому в історії комсомольської організації Тернопільської області надали звання Героя Соціалістичної Праці. Бабій зібрав по 619 центнерів цукрових буряків з гектара на площі 2 гектари Івасюта М. К. Нариси історії колгоспного виробництва в західних областях Української РСР. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. — С. 119—120..

У 2019 — 2020 у складі Вікнянської сільської територіальної громади (Тернопільська область).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська68499.85%білоруська10.15%Усього685100%

Символіка Затверджений 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов.

Герб Щит перетятий хвилясто зеленим і срібним, у першій частині три срібні квітки яблуні, одна і дві, у другій червона мурована стіна з відчиненою брамою, у брамі чорний смолоскип із золотим полум'ям з червоною облямівкою. Унизу картуша напис "КАЛАГАРІВКА" і рік першої згадки "1560".

Герб означає розташування в Медоборах біля річки Збруч, сади біля села, а також легенду про підземний хід до Сатанова.

Прапор Квадратне полотнище, розділене хвилястою горизонтальною смужкою на три частини – зелену, білу і муровану червону (57:6:57). На верхній смузі три білі квітки яблуні в горизонтальний ряд.

Пам'ятки та пам'ятники Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1920, ПЦУ).

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), насипано символічну могилу борцям за волю України (1992).

За переказами, у селі є льох, з якого починається підземний хід, що веде на лівий берег Збруча — до Сатанівської фортеці .

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Охорона природи Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі мешканці

Уродженці Гук Іван Тимофійович — лікар-уролог Черкаської обласної лікарні, Заслужений лікар України, Почесний громадянин міста Черкаси. Володимир Шиманський - художник -аматор Іван Гавришко — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, сержант. Почесний громадянин міста Тернопіль. (2024, посмертно). Горда Віктор Михайлович (4.08.1933 - 4.09.1990) - Кавалер ордена " Трудового Червоного Прапора". Тарас Шевчук - Кавалер ордена "Червоної Зірки".

Примітки

Література

Калагарівка [Текст] // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 514-515. І ми там були - мед пили [Текст] : Компанія "Мрія" на Гусятинщині провела родинний медовий фестиваль "Свято файних мрій" / В. Баца // Вільне життя плюс. — 2018. — № 74 (26 верес.). — С. 1, 2 : фот. кол.

Звідтам, де ріжкаті панують (лист із Калагарівки від 17 лютого 1922 року) // Свобода. — 1922. — 27 березня. — С. 3.

Посилання Калагарівка: дещо про брами і красу Колесниченко Тетяна. Великий льох. На подвір'ї звичайної селянської хати схований хід у Сатанівську фортецю