«Якби каміння говорило…» () — український радянський художній фільм року режисера Юрія Лисенка за мотивами «Бориславських оповідань» Івана ФранкаІван Франко — найбільш екранізований український письменник.
Сюжет Дія фільму відбувається на Західній Україні в другій половині XIX століття. Якби каміння говорили, вони б розповіли про любов і зраду, про надії, яким не судилося збутися, про гірку, безвихідну долю трударів…
У ролях
Генріх Осташевський — Іван Микола Козленко — Басараб Лариса Борисенко — Фрузя Неоніла Гнеповська — Ганка М. Морочковський — керуючий Коля Батуревич — Захарко Ганна Єгорова — Орина М. Гавриляк — Катря Касим Мухутдінов І. Білозір Іван Гузіков Іван Матвєєв — Шушма Палладій Білоконь — прикажчик Василь Козенко — прикажчик В епізодах: Василь Фущич, О. Соколова, Валентин Грудинін, Л. Цодикова, Д. Шевченко, В. Зинов'єв
Творча група Режисер-постановник: Юрій Лисенко. Автори сценарію: Михайло Янукович, Юрій Лисенко Оператор-постановник: Вадим Верещак Художник-постановник: Георгій Прокопець Композитор: Георгій Майборода Звукооператор: М. Медведєв Асистенти режисера: Володимир Ляховецький, Д. Шевченко Асистент оператора: Павло Король Асистенти художника: Е. Лисенко, Валерій Новаков Комбіновані зйомки: оператор — Тетяна Чернишова, художник — Валентин Корольов Художник по гриму: К. Одинович Монтаж: С. Тесленко Редактор: Тихін Медведєв Оркестр Українського радіо, диригент — Костянтин Симеонов Директор фільму: Олексій Ярмольський
Примітки
Посилання Якби каміння говорило… на сайті «Інтер+» Якби каміння говорило… (1957)