Російсько-індіанська війна 1802—1805 років (російсько-тлінгітська) війна) — війна між російськими завойовниками Аляски та корінним народом Аляски, тлінгітами.

Передумови Російські промислові партії в пошуках каланів спустошували традиційні мисливські угіддя індіанців-тлінгітів. Індіанців також дратувало те, що до складу російських партій входили традиційні вороги індіанців — ескімоси-чугачі. Крім того, самі тлінгіти в цей період досить активно розширювали на півночі своїх земель власну сферу впливу, включивши до неї індіанців-еяків.

Зіткнення тлінгітів з росіянами на ранньому етапі часто завершувались зникненням росіян за нез'ясованих обставин. Так, ще у 1741 році 15 моряків з російського пакетбота «Святий Павло» пропали безвісти в районі бухти Таканіс на острові Якобі. Їх доля невідома.

Перше відкрите збройне зіткнення між силами російської експедиції та тлінгітами відбулось 1792 року на острові Хінчінбрук. В результаті зіткнення керівник партії промисловців і майбутній правитель Аляски Олександр Баранов вирішив відступити на острів Кадьяк, індіанці також відступилиГриньов А. В. Американська епопея Олександра Баранова.

Війна

Початковий етап У травні 1802 року почалися потужні виступи тлінгітів проти росіян з метою вигнати росіян зі своєї землі, а їх флотилію — зі своїх прибережних вод. Перше зіткнення сталася 23 травня. У червні загін в 600 індіанців під проводом Катліана атакував Михайлівську фортецю на острові Сітка. Через день індіанці знищили майже цілком партію Василя Кочесова, яка поверталася до фортеці з промислу сивучів. Наступна партія російських промисловців (165 осіб) була атакована в районі протоки Фредерік в ніч з 19 на 20 червня і повністю знищена. Англійський бриг «Юнікорн» () капітана врятував групу росіян, що потрапили у полон, в основному жінок і дітей. Барбер потопив одне індіанське каное і змусив видати полонених. В результаті атаки індіанців Сітка була цілком звільнена, що стало важким ударом для російських колоній і особисто для губернатора Аляски Олександра Баранова.

Для підсилення росіян на острові Кадьяк у їх протистоянні з індіанцями на воді в листопаді 1802 прибула шести гарматна бригантина «Св. Єлизавета», що завадило індіанцям здійснити подальший штурм російських колоній. На початку травня 1803 Баранов послав галіот «Св. Олександр Невський» в Якутат до Івана Кускова, де знаходився значний російський гарнізон, по допомогу для проведення каральної експедиції, але Кусков запропонував Баранову відкласти експедицію на рік.

Взимку 1803—1804 років індіанці напали на два російських розвідзагони в басейні Мідної річки.

Битва при острові Ситка

В 1804 Баранов рушив з Якутата на завоювання острова Сітки. У його загоні було 150 російських і 500—900 алеутських воїнів. Флот складався з легких кораблів «Єрмак», «Олександр», «Катерина» і «Ростислав» та з байдарок алеутів. У вересні корпус досяг Сітки, де виявив шлюп «Нева» Юрія Лисянського, який здійснював навколосвітнє плавання. Для оборони свого острова індіанці збудували дерев'яну фортецю, яку обороняло близько сотні бійців. Росіяни, обстрілявши з корабельних гармат укріплення і поселення, почали штурм, який був відбитий. Під час штурму Баранов отримав серйозне поранений в руку. Однак облога і артилерійські обстріли тривали. Усвідомивши безперспективність опору, індіанці покинули свою фортецю, залишивши в укріпленні близько 30 своїх загиблих воїнів і відступили від поселення. Втрати російської коаліції склали близько 20 осіб. 8 жовтня 1804 роки над завойованим поселенням було піднято російський прапор, після чого почалося будівництво форту і нового поселення, яке отримало назву Ново-Архангельськ.

20 серпня 1805 воїни-еяки на чолі з Танухом і Лушваком, і їх союзники з числа тлінгітів спалили Якутат і перебили росіян. Напад ретельно спланував і організував Танух, який, користуючись довірою увійшов до фортеці і вбив начальника фортеці, після чого відповідно до переказів за його сигналом «кожен воїн вбив свого російського». Також були перебиті союзники росіян, алеути. Значна частина росіян разом з Дем'яненковим була змушена вирушити в далекий морський перехід і була потоплена штормом. Близько 30 осіб, які відмовилися йти в море, здалися тлінгітам. Падіння Якутата і загибель партії Дем'яненкова стали важким ударом по російських колоніях на Алясці — була втрачена важлива господарська і стратегічна база на узбережжі Америки.

Подальше протистояння Легка перемога надихнула і об'єднала тлінгітів. Близько 200 воїнів на 8 каное вирішили так само атакувати Костянтинівську фортецю в селищі Нучек в чугацькій затоці, на землі ворожого місцевого племені чугачів. Однак у фортеці опинився один з невільників, що втік від індіанців, який повідомив про їх плани коменданта фортеці, після чого індіанці були запрошені на свято і вирізані. Індіанці, що врятувалися, спричинили паніку серед тлінгітів, частина яких потонула при переправі, інші були перебиті чугачами. Після цієї невдачі почався розлад між тлінгітами та їх союзниками.

Перемир'я Надалі з індіанцями вдалося укласти перемир'я, але російська американська компанія була змушена вести промисел у водах тлінгітів лише великими партіями і під прикриттям російських кораблів. При цьому тлінгіти і надалі організовано випливали на місця промислу і відкривали вогонь з рушниць, але не по людях, а по звіру, що робило промисел практично неможливим. Також вони при зручних обставинах перехоплювали і нишком вбивали одиночних службовців компанії так, що б довести це було неможливо.

Наслідки В результаті війни були знищені 2 російські фортеці і селище в Південно-Східній Алясці, що на кілька років зупинило просування росіян у південному напрямку вздовж північно-західного узбережжя Америки. Індіанська загроза і надалі сковувала сили російської американської компанії в районі архіпелагу Олександра і не дозволяла розпочати систематичну колонізацію Південно-Східної Аляски.

Після припинення грабіжницького промислу в угіддях індіанців відносини дещо поліпшилися, була відновила торгівля з тлінгітами, їм було дозволено відновити родове селище біля Новоархангельська.

Примітки

Посилання Зорин, А. В. Русско-тлинкитские войны Русско-индейская война в Русской Америке Обойдемся // Эти индейцы воевали с русскими до 2004 года. Они вынудили Россию продать Аляску История Русской Америки (1732—1867). — М.: Международные отношения, 1997. Отв. ред. акад. Н. Н. Болховитинов.