Володимир Леонович Сушкевич (, м. Тернопіль — , там само) — український педагог, журналіст, письменник.
Життєпис Володимир Сушкевич народився 8 червня 1939 року в Тернополі. Після закінчення середньої школи (1956) працював будівельником-бетонником.
Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету. Працював на підприємствах Тернополя, в геодезичній партії в Східному Сибіру, вчителем у селах Зборівського та Бережанського районів;
Помер 12 лютого 2011 року у місті Тернополі, де й похований.
Творчість Працював у Криворізькій міській газеті «Червоний гірник», Тернопільській обласній газеті «Вільне життя». Був оглядачем обласної газети «Свобода». У 1999 році повернувся у «Вільне життя». Головна тема його творчості — давній та сучасний Тернопіль, його люди.
Працюючи в газетах «Вільне життя» та «Свобода», Сушкевич запровадив на сторінках часописів цікаві рубрики: «Кухня пана Юзека», «Зірки далекі і близькі» — спогади про відомих артистів театру і кіно, «Бамбетель».
Автор книги «Листи до друга» (2008).
«Весело і дотепно написані його «Репортерські стежки», де він виступає в різноманітних, часто комічних, ролях. А його книга «Листи до друга», як розповідав згодом В. Сушкевич: той друг — то збірний образ кількох його однокласників, розкиданих по світу. І він через роки і віддалі розповідає їм про місто їхнього дитинства, чим живе воно нині. Але не лише друзі, всі ми читаємо їх з великою насолодою, пізнаючи рідне місто, відкриваючи для себе чимало цікавого й незнаного» Сушкевич Володимир .
Публікації
Сушкевич В. Останній: З циклу «Лист до друга» // Вільне життя плюс. — 2011. — 16 лют. — С. 9. Сушкевич В. Саме тут розпочалася світова слава Соломії Крушельницької: Згадаймо основні сходинки її життя // Соломія. — 2010. — № 2 (квіт. — черв.). — С. 4. Сушкевич В. Володимир Сушкевич: «Усе б віддав за літній дощ» // Вільне життя плюс. — 2011. — 16 лют. — С. 9. Щодо України — щирий: Іван Мазепа (1639—1709) — суспільнополітичний діяч, воєначальник, дипломат, гетьман України, князь // Соломія. — 2010. — № 5 (груд.). — С. 4. </div>
Відзнаки Заслужений журналіст України (1998), лауреат премії Національної спілки журналістів України «Золоте перо» (1999).
Примітки
Джерела
«Книги для мене — це просто життя» // Свобода. — 2011. — 23 лют. — С. 7 : фот. — (Замість квітки на свіжу могилу). Садовська Г. Залюблений у рідний Тернопіль // Вільне життя плюс. — 2016. — 10 лют. — С. 5 : фот. — (Незабутні). Грицина Б. І я пам’ятаю… // Вільне життя плюс. — 2017. — 18 жовт. — С. 9 : фот. — (Спогади юності). Фрейчак В. І все це — «Листи до друга» // Вільне життя плюс. — 2010. — 8 верес. — С. 9. — (Читацькі враження). Більше не буде листів…: Не стало великого життєлюба Володимира Сушкевича // Місто. — 2011. — 16 лют. — С. 2. Куріненко Г. А тепер пишу тобі, друже: пам’яті В. Сушкевича // Свобода. — 2011. — 8 черв. — С. 1. — (Про тих, кого ми любили). Кушнірук З. «Люди такі беззахисні в цьому житті, особливо добрі» // Свобода. — 2011. — 16 лют. — С. 1, 3: фот. Маслій М. Останній лист про друга // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 16—22 лют. — С. 1, 4: фот. Пішов з життя Художник слова // Вільне життя плюс. — 2011. — 16 лют. — С. 9 : портр. — (Не стало Володимира Сушкевича). Романенко Л. 40 днів без Володимира Сушкевича // Нова Тернопільська газета. — 2011. — 23—29 берез. — С. 5: фот. 40 днів без Володимира Сушкевича // Вільне життя плюс. — 2011. — 23 берез. — С. 7. — Із змісту: Другові мого серця; Він був завжди молодий душею; Жити і творити — найбільше щастя; Його «Золоте перо»; «З душею Вашою я, Майстре, розмовляю…»; У пісню приходить весна. На жаль, без вас. Чорна Н. Так тихо всі тікають в небо. А на землі їх сильно треба… // Вільне життя плюс. — 2011. — 30 берез. — С. 6: фот. </div>
Посилання Сушкевич Володимир. Тернопільська обласна бібліотека для молоді Касіян В. Новини Тернополя