Приватна військова компанія (ПВК; ) — комерційне підприємство, що пропонує спеціалізовані послуги, пов'язані з охороною, захистом (обороною) кого-небудь і до чого-небудь, нерідко з участю у військових конфліктах, а також зі збором розвідувальної інформації, стратегічним плануванням, логістикою і консультуванням.
Історія Практика використання приватних силових (воєнізованих) організацій в збройних конфліктах, залучення на контрактній основі військових спеціалістів, радників та інструкторів для підготовки поліцейських та збройних сил має багатовікову історію.
Перша в сучасному розумінні приватна військова компанія «Watchguard International» була створена в 1967 році у Великій Британії, її засновником був полковник британської армії Девід Стерлінг (раніше створив SAS)Ю. Мукин. Использование гражданских контрактников и частных вооружённых формирований в современных конфликтах // «Зарубежное военное обозрение», № 6 (735), 2008. стр. 26—31.
Збільшення чисельності контрактників було відзначено вже в середині 1970-х років. Один з перших великих контрактів в новітній історії був укладений в 1974 році, коли приватна військова компанія «Vinnell Corp.», що належала американському військово-промислового концерну «Northrop Grumman», уклала з урядом США контракти більш ніж на півмільярда доларів. Її співробітники повинні були зайнятися підготовкою Національної гвардії Саудівської Аравії та захистом нафтових родовищ в цій країніКинес Кизиитов, Мария Симонова, Илья Дашковский. «Частные армии на $200 млрд» . / «РБК», май 2011.
Після початку війни в Анголі центри з вербування найманців для участі у війні були відкриті у кількох країнах світу. На міжнародному рівні отримала широку відомість створена у Великій Британії приватна фірма «Security advisory services», яка здійснювала вербування найманців з числа громадян країн Західної Європи, забезпечення їх спорядженням і відправку для участі у війні.
В липні 1976 р. в Луанді відбувся судовий процес над взятими в полон іноземними найманцями, в ході якого було встановлено, що з Великої Британії були відправлені 96 найманців (36 з яких були вбиті, 5 — пропали безвісти, 13 були поранені в ході бойових дій, а один — розстріляний за вироком, військового трибуналу). Результати процесу стали причиною розгляду питання англійським парламентом, в ході якого було встановлено, що діяльність фірми «Security advisory services» являла собою порушення закону 1870 року, що забороняв вести вербування найманців для участі у війні. Тим не менш, винні в порушенні закону названі не булиО. К. Игнатьев. Империалистический заговор против Анголы // «Новая и новейшая история», № 1978. стр.112-136.
Надалі, кількість ПВК та їх співробітників збільшувалася: «Останнім часом зростає чисельність „найманців у білих комірцях“. Так називають військових та технічних спеціалістів з США, Англії, Франції та інших провідних капіталістичних країн, які вербуються на роботу у військових органах низки країн, наприклад, Ірану, Оману, Саудівської Аравії, Єгипту. За даними державного департаменту США, на початку 1978 року за кордоном над реалізацією військових програм працювали близько 11 300 американських громадян — в три рази більше, ніж у 1975 році»В блокнот лектору // журнал «Международная жизнь», № 3, 1979. стр.160.
У зв'язку з випадками використання найманців у військових конфліктах в 1979 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про необхідність розробити конвенцію про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців; був створений спеціалізований комітет, до складу якого увійшли представники 35 країн (хоча до 20 січня 1987 року відбулося шість сесій комітету, проте нормативно-правових документів з проблеми прийнято не було)В. Солдатов. Обсуждается проблема наёмников // «Известия», № 21 (21828) от 21 января 1987. стр.4.
У 1980 році в США відкрито пройшов перший в сучасній історії з'їзд найманців, організатором якого виступив американський журнал «Soldier of Fortune». Наступного року в місті Фінікс (штат Аризона, США) відбувся другий з'їзд, в якому взяло участь до 800 осібСлет наемников. // «Известия», № 227 (19903) от 27 сентября 1981. стр.4.
Під час холодної війни приватні військові компанії були створені в США, Великій Британії, Ізраїлі та ПАР, їх діяльність проходила під патронажем відповідних держав. Надалі, кількість ПВК стало збільшуватисякапитан 1 ранга А. Логунов. Зарубежные негосударственные субъекты военно-политических отношений в XXI веке // «Зарубежное военное обозрение», № 3 (708), март 2006. стр.2-11.
У 1999 році командування армії США прийняло нормативно-правовий документ, який встановлює порядок взаємодії військовослужбовців США і співробітників приватних охоронних і військових компаній у зоні бойових дій — настанова FM 100-21FM 100-21 Contractors on the Battlefield. Washington, U.S. Army Headquarters, 1999.
З початку 2000-х років відзначено зростання зацікавленості до послуг ПВК з боку великих міжнародних корпорацій, бізнес яких пов'язаний з присутністю в точках нестабільності. Відзначені випадки використання приватних військових компаній міжнародними організаціями (як приклад, «DynCorp» стала підрядником ООН).
У квітні 2001 року була створена організація «Peace Operations Association» (POA), що координує діяльність приватних військових і охоронних компаній на міжнародному рівні.
Після початку війни в Іраку була створена асоціація західних приватних військових і охоронних компаній «Private Security Company Association of Iraq» (PSCAI), що координує їх діяльність в Іраку. До складу асоціації увійшли 40 військових і охоронних компаній.
У 2004 році керівник тимчасової адміністрації в Іраку Пол Бремер підписав наказ № 17 (Coalition Provisional Authority Order 17), згідно з яким контрактники США (в тому числі, співробітники військових і охоронних компаній) отримували недоторканність; вони не могли бути притягнуті до відповідальності за скоєні ними злочини на території Іраку відповідно до законодавства Іраку«two days before he left Iraq for good, L. Paul Bremer III, the Coalition Provisional Authority administrator, signed a blanket order immunizing all Americans, because, as one of his former top aides told me, „we wanted to make sure our military, civilians and contractors were protected from Iraqi law.“ … Nor can these private armies even be prosecuted in America under U.S. law. The Military Extraterritorial Jurisdiction Act of 2000, which permits charges to be brought in U.S. courts for crimes abroad, apparently applies only to Defense Department contractors (and even then the administration has rarely used it). Blackwater and other security firms work for the State Department.» Michael Hirsh. The Age of Irresponsibility. How Bush has created a moral vacuum in Iraq in which Americans can kill for free. // «Newsweek» от 20 сентября 2007.
Фінанси і економіка Станом на початок 2006 року, обсяг ринку послуг приватних військових компаній становив 20 млрд доларів США.
За даними журналу The Economist, за перше десятиліття XXI ст. ринок ПВК з невеликої спеціалізованої ніші перетворився в глобальний сектор послуг обсягом більше 100 млрд доларів США«The industry's growth has been paid for by Western governments, keen to limit the political cost of military boots on the ground» «Bullets for hire» The Economist, Nov 17th 2012.
Основним замовником ПВК є уряди країн Заходу. Тільки в Іраку і Афганістані в 2012 році працювали понад 20 тис. приватних охоронців.
Бойові операції і участь у збройних конфліктах XX—XXI ст британська приватна військова компанія «KMC Ltd.», яку заснував в 1977 році відставний майор британських повітряно-десантних військ Девід Вокер в 1980-ті роки брала участь у підтримці нікарагуанських «контрас» (як було встановлено в ході розслідування по справі «Іран-контрас», за пошук і підбір пілотів для літаків, що здійснювали постачання «контрас» на території Нікарагуа, компанія отримала від ЦРУ США 110 тис. доларів), в 1987 році діяльність компанії була припинена— після того, як було встановлено, що компанія направила щонайменше трьох інструкторів в Пакистан для військової підготовки бойовиків афганських антиурядових формуваньА. Кривопалов. Тайные дела британской фирмы KMC // «Известия», № 329 (22136) от 25 ноября 1987. стр.1,5. у 1987 році на Філіппінах асоціація землевласників створила для боротьби з селянськими заворушеннями приватну військову організацію, в підпорядкуванні якої знаходилися 200 озброєних солдатівСоздана частная армия // «Известия», № 162 (21969) от 11 июня 1987. стр.4. Військова підготовка солдат проходила під керівництвом відставного американського генерала Дж. Сінглауба і декількох відставних офіцерів армії СШАПодрывник из ЦРУ // «Известия», № 53 (21860) от 22 февраля 1987. стр.5. у 1991 році в війні в Перській затоці співробітники західних приватних компаній брали участь в забезпеченні діяльності сил міжнародної коаліціїВалерий Прасолов. Встать в строй ЧВК // журнал «Охранная деятельность» от 13 апреля 2012. Так, «DynCorp» виконувала технічне обслуговування гвинтокрилів ПВС США. В цілому, в період операції кількість «контрактників» США складало 1 % від загальної кількості військовослужбовців США. в період з 1993 по 1996 роки південноафриканська ПВК «Executive Outcomes» займалася військовою підготовкою урядових військ Анголи, плануванням і проведенням бойових операцій проти повстанців УНІТАОлег Валецкий. Частные армии против арабских революций // «Forbes.RU» от 23 мая 2011. у 1994—1996 рр. співробітники британської військової компанії «Sandline International» брали участь в придушенні повстання на Папуа-Новій Гвінеї, загальна вартість виконання контракта склала 36 млн доларів СШАПетр Иванченко. Для России настало время частных армий? // журнал «Охранная деятельность» от 13 декабря 2010. в період з січня 1995 по лютий 1997 року, під час громадянської війни в Сьєрра-Ліоне південноафриканська ПВК «Executive Outcomes» займалася займалася військовою підготовкою урядових військ та брала безпосередню участь в боях з повстанцями «Революційного об'єднаного фронту Сьєрра-Леоне» (RUF)Э. Дж. Вентер. Наёмники против анархистов // «Солдат удачи», № 3, 1996. стр.20-27Simon Akam. The vagabond king // «New Statesman» от 2 февраля 2012. Крім того, для участі в бойових діях на боці урядових сил був найнятий загін британської компанії «Gurkha Security Guards», але після того, як в першому ж бою загін поніс важкі втрати, контракт був розірванийНиколай Ефимов. Внимание, ЧВК! // «Красная звезда» от 29 августа 2013 в середині 1990-х років в ході громадянської війни в Югославії американська військова компанія MPRI займалась підготовкою хорватської армії і 5-го корпусу армії Боснії та Герцоговини; на початку 2000-х рр. американська приватна військова компанія «DynCorp» брала участь в бойових діях в Колумбії, в лютому 2001 року повстанці збили гвинтокрил, яким керували співробітники компаніїU.S. Says Colombian Rebels Fired on American Civilians // «The Washington Post», Friday, February 23, 2001; Page A18; в період після 2001 року особовий склад приватних військових компаній бере активну участь у війні в Афганістані. Станом на початок лютого 2009 року, в Афганістані діяли 104 тис. співробітники приватних військових та охоронних компанійAfganistán: una guerra «subcontratada» // «BBC Mundo» от 5 декабря 2009. В подальшому, за наполяганням уряду АфганістануКарзай решил выгнать из Афганистана частных охранников // «Lenta.RU» от 17 августа 2010 їх кількість було зменшено. Станом на середину 2012 року, в Афганістані діяло до 40 тис. чол. співробітників іноземних приватних військових компанійТ. Камов. О деятельности частных военных компаний в Афганистане // «Зарубежное военное обозрение», № 7 (784), июль 2012. стр.86.