або — відома особа періоду Сенґоку. Після смерті чоловіка в 1609 році, Охацу залишалася активною в політиці.
Охацу мала близькі родинні зв'язки з кланами і Токуґава, і по суті була посередником між суперниками. Вона виступала в ролі сполучної ланки до 1615 року, коли клан Токуґава усунув клан Тойотомі. (1915). A History of the Japanese People from the Earliest Times to the End of the Meiji Era, p. 68..
Коли вона вийшла заміж за свого кузена Kyōgoku Такацугу в 1587 році, він був даймьо в провінції Омі, тримаючи для Тойотомі Оцу замок. На той час, Такацугу був фундаєм (спадковим васалом) Тойотомі зі зарплатою від 60 000 коку в рік. Після 1600 року васальна відданість Такацугу була передана Токугава, за що його винагородили маєтком Обама в провінції Вакаса, а також йому було збільшено дохід 92 000 коку в рік. (2003). Nobiliare du Japon, pp. 27–28..
Зміна стану чоловіка також мала вплив на життя Охацу. Вцілілі книги-записи продавців предметів розкоші дають розуміння меценатства й смакуHickman, Money L. et al. (2002). Japan's Golden Age: Momoyama, p. 283..
Генеалогія Охацу була другою з трьох доньок Адзая Наґамаса. Її мати Оїті була молодшою сестрою Оди Нобунаґа«The silk coloured portrait of wife of Takatsugu Kyogoku» , Digital Cultural Properties of Wakasa Obama; Ochinokata, Gifu prefecture website..
Старша сестра Охацу, Йодо (також відома як Чача), була наложницею та другою дружиною Тойотомі Хідейосі й матір'ю Тойотомі Хідейорі.
Молодша сестра Охацу, Ейо (також відома як Оґо), була головною дружиною сьогуна Токуґава Хідетада і матір'ю його наступника Ієміцу.
У 1587 (Tensho 15), Охацу одружилась із Кьоґоку Такацугу. Її прийомний син, Кьоґоку Тадатака став його спадкоємцем, (Тадатака був сином Такацугу і його наложниці). Після смерті чоловіка в 1609 році, вона померла у Нодзен-дзан Дьоко-дзі (), буддійському монастирі біля маєтку Обама, узявши ім'я . Її могила знаходиться в храмі. Хоча клан Кьоґоку переїхав в Ідзумо-Мацує через рік після смерті могила Охацу за її бажаннями залишилася непорушноюIto, Eishiro. Nozen-zan Joko-ji temple, Atelier Atui website (Iwate Prefectural University)..
Примітки
Літератури Brinkley, Frank and Dairoku Kikuchi. (1915). A History of the Japanese People from the Earliest Times to the End of the Meiji Era. Chicago: Encyclopædia Britannica Co. Hickman, Money L., John T. Carpenter and Bruce A. Coats. (2002). Japan's Golden Age: Momoyama. New Haven: Yale University Press. ; OCLC 34564921 Papinot, Edmond. (1906) Dictionnaire d'histoire et de géographie du japon. Tokyo: Librarie Sansaisha. Nobiliaire du japon (abridged version of 1906 text).
Посилання Museum of Fine Arts, Boston: Nakamura Utaemon III as Ohatsu