Яків Іванович Костенецький — літератор, правознавець, громадський діяч та пасічник-новатор. Народився в сімейному маєтку в с. Вирівка (нині село Конотопського району Сумської області). Походив з давнього козацько-старшинського роду.
Біографія
Походив з малоросійського дворянського роду КОСТЕНЕЦЬКИХ. У 1827 закінчив Полтавську гімназію.
Вступив на етико-політичний факультет Московського університету, де досить близько познайомився з О.Герценом, М.Огарьовим і М.Станкевичем, зустрічався з М.Лермонтовим (який також у той час був студентом університету). Брав участь у студентських виступах, а згодом — в антиурядовому політичному гуртку М.Сунгурова, члени якого вважали себе наступниками декабристів, виступали проти кріпацтва і самодержавства, закликали до запровадження конституційного ладу, розробляли плани збройного повстання в Москві.
Арешт
За участь в «Сунгуровський таємному суспільстві» у червні–липні 1831 разом з іншими гуртківцями був заарештований і 1832 засуджений. Пробув під арештом 12 місяців і за вироком суду мав бути повішений; однак, затверджуючи присуд у лютому 1833, імператор Микола I змінив його на позбавлення дворянства і направлення осудженого рядовим у Куринський полк на Кавказ.
Військова служба
1839 за бойові заслуги при штурмі фортеці Ахульго здобув звання прапорщика і був поновлений у дворянстві. Згодом служив старшим ад'ютантом при П. X. Граббе — командувачеві військами Кавказької лінії і в Чорноморії, завідував першим відділом штабу. 1840—1841 у Ставрополі і П'ятигорську (нині обидва міста Ставропольського краю, РФ) кілька разів зустрічався з М.Лермонтовим, зокрема, допоміг йому оформити документи на відпустку.
Після служби У 1842 звільнений у відставку через хворобу. Жив в своєму селі в Чернігівській губернії, присвятив себе згодом земській діяльності (був почесним мировим суддею і членом ради училища) і письменництва.
Займався бджільництвом на своїй пасіці на хуторі Скибенці (поблизу Конотопа Чернігівської губернії): винайшов лінійковий вулик-лежак, друкував статті (в їх числі: Мої заняття бджільництвом в літо 1852 року // Хліборобська газета.).
Твори
Друкувався в журналах «Сучасник», «Історичний вісник», «Російська старовина», «Журнал міністерства юстиції», «Російський архів». Його перу також належать статті «Про запис равлика» (1859), «Генерал В. Г. К.» (1875), «Ів. Скобелєв і генерал Тешен» (1882), «Розповіді про імп. Миколу I» (1883), нариси про зустрічі з М.Лермонтовим, О. Бестужевим, генералом В. Костенецьким.
Вибрані твори Воспоминания из моей студенческой жизни // Русский архив. — 1887. — Кн. 1, 2, 3, 5. Аварская экспедиция 1837 г. // Современник. — 1850. — Кн. 10—12. Записки об Аварской экспедиции . — СПб., 1851. Рассказы об императоре Николае // Исторический вестник. — 1883. — № 7. Об улиточной записи // Журнал Министерства юстиции. — 1859. — № 4. Василий Григорьевич Костенецкий. 1780—1831. // Русская старина. — 1875. — Т. 12, № 2. — С. 407—413.
Ив. Скобелев и генерал Тешен // Русская старина. — 1882.
Смерть Помер 1 (13) червня 1885 р. на х. Скибинцях поблизу с. Сім'янівки Конотопського повіту Чернігівської губернії Російської імперії (нині — Конотопський район Сумської області України). Похований на місцевому цвинтарі.
Примітки
Література Костенецкий, Яков Иванович // Русский биографический словарь: в 25 томах / Под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцева. — СПб., 1903. — Т. 9: Кнаппе — Кюхельбекер. — С. 303—304. Костенецкий, Яков Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. — Т. 1а. — С. 954.
Посилання
«Енциклопедія історії України. Костенецький Яків Іванович»