Дитяча творчість — одна з форм самостійної діяльності дитини, в процесі якої вона відступає від звичних і знайомих їй способів прояву навколишнього світу, експериментує і створює щось нове для себе й інших.

Прояв дитячої творчості на різних етапах розвитку особистості дитини

Розвиток творчої сторони дитини — це, мабуть, одна з найважливіших сторін дитячого виховання. При правильному підході стимулювання творчої діяльності у дитини це сприяє розвитку загального рівня інтелекту, появи бажання пізнання навколишнього світу малюка, а у деяких сприяє формуванню нестандартного мислення.

Види дитячої творчості Психологи виділяють наступні види ДТ: художня, що включає в себе образотворчу та літературна творчість технічна музична

Художня творчість Дитяча художня творчість — діяльність дитини, що виявляється у вигляді імпровізацій і створення малюнків, вишивок, ліпних виробів, художніх композицій, аплікацій, літературних творів та ін. ДТ в області мистецтва сприяє художній освіті і розвитку естетичного смаку у дитини. У ранньому віці художнє ДТ відрізняє імпровізований характер. Однак це не виключає участь і контроль дорослих за цим процесом. На думку Л. С. Виготського і Б. Г. Ананьєва різні види художньої ДТ мають тісний взаємозв'язок, тлумачення якої пояснюється теорією про Сензитивні періоди дитячого розвитку, суть якої полягає в тому, що з віком схильність дитини до того чи іншого виду художньої творчості змінюється. У дитинстві і юності дитина проходить послідовну зміну інтересів (так звані, періоди актуальності) до образотворчої, танцювально-драматичної, музичної та літературної діяльності.

Образотворча дитяча творчість

Образотворча ДТ є наймасовішою серед дітей молодшого віку. У 4-5 роки дитина починає відображувати впізнавані предмети, в 9-10 років малюнок являє собою осмислену розповідь з ігровим сюжетом. На думку В. С. Щербакова, образотворче ДТ в підлітковому віці досягає піку розвитку й формує повноцінне сприйняття підлітка світової художньої спадщини і професійного мистецтва. Ще Аристотель зазначав позитивний вплив малювання на розвиток особистості дитини. Ця ідея знайшла підтвердження в роботах Я. А. Коменського, І. Г. Песталоцці і Ф. Фребеля: образотворча ДТ створює основу повноцінного і змістовного спілкування дитини з дорослими, позитивно позначається на емоційному стані дітей, відволікаючи їх від смутку, страхів і сумних подій.

Літературна дитяча творчість

Перші елементи літературної дитячої творчості з'являються у дитини у віці 1-3 років, коли вона вчиться говорити, маніпулювати звуками і використовувати слова в різних поєднаннях. У цей період літературна дитяча творчість є частиною гри і її складно відокремити від інших видів: дитина одночасно малює, пише зображену історію, наспівує і пританцьовує. Поступово літературна творчість у дітей набуває вираженого напрямку (поезія, проза), приходить розуміння соціальної цінності літературного твору, а також значущості процесу його створення. Більш масового характеру літературна дитяча творчість набуває в період навчання в школі, коли діти пишуть твори, есе, нариси й оповідання.

Технічна дитяча творчість Технічне дитяча творчість є одним з важливих способів формування професійної орієнтації дітей, сприяє розвитку стійкого інтересу до техніки і науки, а також стимулює раціоналізаторські і винахідницькі здібності. Технічна дитяча творчість — це конструювання приладів, моделей, механізмів та інших технічних об'єктів на уроках праці і на позакласних заняттях (гуртки, курси, центри дитячої та юнацької творчості). Процес технічної дитячої творчості умовно ділять на 4 етапи: Постановка задачі Збір і вивчення інформації Пошук рішення задачі Реалізація рішення У дошкільному віці технічну дитячу творчість зводять до моделювання найпростіших механізмів, школярі середньої школи проявляють інтерес до проектування більш складних моделей і експериментів навчального характеру.

Музична дитяча творчість Музична ДТ є одним з методів музичного виховання дітей і проявляється у вивченні музичних творів композиторів. Б. В. Асаф 'єв і Б. Л. Яворський вважали, що музичне ДТ має велике значення в сприйнятті дитини навколишнього світу. Дитяча музичне творчість, як правило, не має цінності для оточуючих, але вона важлива для самої дитини. Музична ДТ — це синтетична діяльність, що виявляється в різних видах: гра на музичних інструментах, ритміка, спів. Елементи музичної ДТ проявляються одними з перших, коли у дитини з'являється здатність до рухів під музику. Завдяки цьому, у дитини розвивається зорово-просторова координація, музичний слух і моторика. Дитина вчиться керувати тілом і опановує танцювальними рухами.

Дитяча творчість і особистість дитини ДТ, як один із способів інтелектуального і емоційного розвитку дитини, має складний механізм творчої уяви, ділиться на кілька етапів і має суттєвий вплив на формування особистості дитини.

Механізм творчої уяви Процес дитячої творчості ділиться на наступні етапи: накопичення і збір інформації, обробка накопичених даних, систематизація і кінцевий результат. Підготовчий етап включає в себе внутрішнє і зовнішнє сприйняття дитини навколишнього світу. В процесі обробки дитина розподіляє інформацію на частини, виділяє переваги, порівнює, систематизує і на основі висновків створює щось нове. Однак, життєвий досвід дитини, його інтереси й відносини з навколишнім середовищем елементарні й не мають тих тонкощів і складності, як у дорослої людини, тому уява у дітей бідніша, ніж у дорослих.

Згідно з працею французького психолога Т. Рибо, дитина проходить три стадії розвитку уяви: Дитинство. Являє собою період фантазії, казок, вигадок. Юність. Поєднує усвідомлену діяльність і вигадка. Зрілість. Уява знаходиться під контролем інтелекту.

Уява дитини розвивається в міру її дорослішання і наближення до зрілості. Л. С. Виготський вважав, що між статевим дозріванням і розвитком уяви у дітей існує тісний зв'язок. Підліток аналізує накопичений досвід, визначається з життєвими інтересами та уподобаннями, а також проходить етап остаточного формування уяви. Механізм творчої уяви дітей залежить від чинників, що впливають на формування «Я»: вік, особливості розумового розвитку (можливі порушення в психічному і фізичному розвитку), індивідуальність дитини (комунікації, самореалізація, соціальна оцінка його діяльності, темперамент і характер), виховання і навчання.

Етапи дитячої творчості У творчій діяльності дитини виділяють три основних етапи: Формування задуму. На цьому етапі у дитини виникає ідея (самостійна або запропонована батьком / вихователем) створення чогось нового. Чим молодша дитина, тим більше значення має вплив дорослого на процес його творчості. У молодшому віці тільки в 30 % випадків, діти здатні реалізувати свою задумку, в інших — початковий задум зазнає змін через нестійкість бажань. Чим старшою стає дитина, тим більший досвід творчої діяльності він набуває і вчиться втілювати початкову задумку в реальність. Реалізація задуму. Використовуючи уяву, досвід і різні інструменти, дитина приступає до здійснення ідеї. Цей етап вимагає від дитини вміння володіти виразними засобами і різними способами творчості (малюнок, аплікація, саморобка, механізм, спів, ритміка, музика). Аналіз творчої роботи. Є логічним завершенням перших етапів. Після закінчення роботи, дитина аналізує отриманий результат, залучаючи до цього дорослих і однолітків.

Вплив дитячої творчості на розвиток особистості дитини Важливою особливістю ДТ є те, що основна увага приділяється самому процесу, а не його результату. Тобто важлива сама творча діяльність і створення чогось нового. Питання цінності створеного дитиною витвору мистецтва відступає на другий план. Однак діти відчувають великий душевний підйом, якщо дорослі відзначають оригінальність і самобутність творчої роботи дитини. ДТ нерозривно пов'язана з грою, і, часом, між процесом творчості і грою немає межі. Творчість є обов'язковим елементом гармонійного розвитку особистості дитини, в молодшому віці необхідна, в першу чергу, для саморозвитку. У міру дорослішання, творчість може стати основною діяльністю дитини.

Література Асафьев Б. В. Речевая интонация. М. — Л., 1925 Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте, 2 изд., М., 1967 Игнатьев Е. И. Психология изобразительной деятельности детей, 2 изд., М., 1961 Коменский Я. А. Избр. педагогические сочинения, т. 1—3, М., 1939—1941 Куличенко В. Ф., Волков А. И. Будущие инженеры. М., 1937 Т. Рибо Болезни личности, 1885 Дружинин В. Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 2002. Толмачев В. Техническое любительство. М, 1932 Б. Л. Яворский Упражнения в образовании схем ладового ритма. М., 1928 Н. Беляков, А. Покровская, Н. Цейтлин «Кружок „Умелые руки“ в школе» Учпедгиз, 1957 год, 264 стр.