Віктор Олексійович Орєхов ( 1944, хуторі Оріхове, Путивльського району Сумської області, Україна) — колишній капітан П'ятого управління КДБ СРСР, який допомагав радянським дисидентам.
Біографія Строкову службу проходив у прикордонних військах. Навчався у Вищій школі КДБ їм. Дзержинського, 2 факультет — розвідки і контррозвідки, вивчив турецьку мову.
Працював у Москворецькому районному відділі КДБ у Москві (молодший оперуповноважений, звання — лейтенант). Обслуговував Інститут текстильної промисловості, працював з іноземними студентами.
Працював у Московському Обласному Управлінні П'ятого управління КДБ (ідеологічна контррозвідка). Як заохочення по службі був відправлений у закордонне відрядження, неофіційно розглядається як відпустка — супроводжував трупу Великого театру СРСР протягом більш ніж двомісячних гастролей по Японії.
Заарештований у серпні 1978 року за попередження дисидентів про обшуки та арешти, засуджений військовим трибуналом до 8 років позбавлення волі (за ст. 260, пункт «а»). Слідчим по справі Віктора Орєхова був Анатолій Трофімов, згодом глава московського УФСБ.
З матеріалів кримінальної справи:Відбував покарання в спецзоні для колишніх працівників правоохоронних органів в Марійських таборах. З табору писав Голові КДБ Ю. В. Андропову, члену Політбюро Суслову, Генсеку Брежнєву, в «Літературну газету».
Вийшов з ув'язнення в 1986 році. Працював робітником на фабриці, виступав у перебудовній пресі, був членом Демократичного союзу. На початку 1990-х займався дрібним бізнесом (пошиття одягу).
У 1991 році журналіст Ігор Гамаюнов опублікував про нього нарис в «Літературній газеті».
У 1995 році знову заарештований за зберігання пістолета (офіційно звинувачений у «незаконному зберіганні зброї») та засуджений до трьох років суворого режиму. На думку Орєхова, розслідуванням справи знову керував його колишній шеф генерал Анатолій Трофімов. Покарання відбував у зоні для рецидивістів на Уралі. Завдяки активному втручанню громадськості та мас-медіа (у тому числі телепрограмі компанії НТВ — передача «Герой дня»), через два роки Орєхова випустили на волю.
11 квітня 1997 року, з міркувань безпеки, Віктор Орєхов змушений був виїхати за кордон.Диссидент из КГБ // The New Times, 27.12.2010 В даний час проживає в США під зміненим ім'ям. Заробляє на життя розвезенням піци. За словами интервьюировавших його журналістів, вважає, що почни він життя спочатку, повторив би той самий шлях.
У 2011 році вийшла книга Ніколя Жалло «Віктор Орєхов: Дисидент з КДБ».
Фільмографія
Док. фільм: «Дисидент з КДБ» (реж. Ніколя Жалло (), Франція, 2010; 72 хв.) Теле-фільм ARTE: французькою німецькою
Посилання Альбац Е. Мина замедленного действия: Политический портрет КГБ . — М.: РУССЛИТ, 1992. — ISBN 5-86508-009-1
Примітки