Переми́лів — село в Україні, у Хоростківській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2020 — адміністративний центр сільради, якій було підпорядковане село Верхівці. У зв'язку з переселенням жителів х. Милів вилучений з облікових даних.
Населення — 1041 людина.
Географія Розташоване на річці Голодні Стави, на півночі району.
Клімат Перемилів знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська1202100 %
Історія Згадується 28 лютого 1452 року в книгах галицького суду як ПремилівAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.218, № 2528 .
Перша писемна згадка — 1561 як Превилів.
23 квітня 1646 р. гетьман Мартин Калиновський подарував село, разом з усіма своїми дідичними та заставними маєтками, своєму сину Самуелю Єжи.
З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Копичинецького повіту Чортківського округу.
У липні — вересні 1920 року в Перемилові діяв ревком.
У дорадянський період діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
1 квітня 1927 р. вилучені частини сільської гміни Перемилів Копичинецького повіту Тернопільського воєводства і міської гміни Хоростків та з них утворена самоврядна гміна ЗофіювкаRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 lutego 1927 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Zofiówka w powiecie kopyczynieckim, województwie tarnopolskiem. .
З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни (Хоростків).
На 1 січня 1939-го в селі з 1750 жителів було 1570 українців-грекокатоликів, 140 українців-латинників, 20 поляків і 20 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 39..
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Хоростківської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.
Політика
Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610244, розташована у приміщенні будинку культури.
Результати зареєстровано 822 виборці, явка 52,80 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 35,96 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,15 %, за «Європейську Солідарність» — 11,83 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 36,75 %, за Миколу Люшняка (самовисування) — 25,78 %, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 9,79 %.
Релігія церква святого архістратига Михаїла (1819, мурована, УГКЦ).
Пам'ятки Споруджено пам'ятники , полеглим у німецько-радянській війні (1966, скульп. С. Гончарик), Т. Шевченку (1992), насипано символічну могилу УСС (1991).Капличка біля церкви (2015).
Пам'ятник Т. Шевченку Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1992 р. Робота самодіяльних майстрів
Матеріал — бетон.Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
Соціальна сфера
Працюють Перемилівська гімназія Хоростківської міської ради, Будинок культури, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, ПАП «Воля-2000», торговельний заклад.
Відомі люди
Народилися громадський діяч Богонос, будівничий церков Г. Гикавий, журналіст, редактор, громадський діяч О. Гикавий, лікар, громадський діяч Д.-М. Голубіцький. Кливак Ілля Теодорович — священик Української греко-католицької церкви, громадський діяч. Ковцун Михайло Володимирович — український військовик, учасник російсько-української війни. Мимрик Михайло Романович — український саксофоніст, кандидат мистецтвознавства, заслужений артист України. Чайковський Роман — поет, журналіст, автор мотто Декалогу українського націоналіста («Я Дух одвічної стихії…»), священник. Мороз Олександр («Козак»; 1925, с. Перемилів Хоростківської міської громади Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 7.09.1948, с. Червоне Золочівського р-ну Львівської обл.). Освіта — 5 класів народної школи. Командир 1-ї чоти сотні УПА «Дружинники» (поч. 1945 — 11.1945), командир сотні УПА «Дружинники» (11.1945 — весна 1946). Влітку 1946 р., після розформування відділів УПА, переведений на теренову роботу. Керівник кущового проводу ОУН у тодішньому Краснянському р-ні. Старший вістун, старший булавний (1.01.1946), хорунжий (22.01.1946). Загинув у бою з оперативною групою МГБ. (Дж. та л-ра: Золочівська округа ОУН: організаційні документи. 1941—1952 / упоряд. Михайло Романюк. Київ; Торонто, 2014. С. 1118. (Літопис УПА. «Нова серія»; т. 24)). Дудар Віктор Васильович (1977—2022) — військовий журналіст, боєць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Галерея
Примітки
Література