Іван Сорокевич (6 червня 1899 р. Archiwum Państwowe w Rzeszowie Oddział w Sanoku, Sygnatura 60/1143/0/-/5, с. Боднарка, ґміна Ліпінкі Горлицького повіту Малопольського воєводства — † 29 січня 1918, с. Крути, Ніжинський район, Чернігівська область) — учасник бою під Крутами.
Біографія Народився 6 червня 1899 році в лемківському селі Боднарка в Польщі у греко-католицькій священичій родині. Був сином о. Івана Сорокевича та його дружини Костянтини . Навчався в українській гімназії в Перемишлі.
У 1914 році його батька ув'язнили у Талергофі. Наступного року уже російська окупаційна влада вивезла усю родину Івана - маму, сестер Меланію та Ірину та брата Володимира (за винятком брата Роман (на той час уже був у австро-угорському війську) та батька, який був ще у Талергофі) - до Таганрога, а згодом до Ростова на Дону. Там Іван навчався, однак був виключений з навчального закладу разом з братом Володимиром за участь в таємній українській організаціїПро родину о.Івана Сорокевича // Ватра, 1996, № 2(13).
З проголошенням УНР переїхав до Києва. Продовжив навчання у 2-ій Українській гімназії імені Кирило-Мефодіївського товариства в Києві. Будучи учнем 7 класу, взяв участь в бою під Крутами. Разом з 27 крутянцями був захоплений в полон і розстріляний більшовиками. Перепохований разом із іншими студентами-вояками на Аскольдовій Могилі у Києві 19 березня 1918 року.
Вшанування пам'яті У 2011 році в Перемишлі на стіні школи, в якій навчалися Іван Сорокевич та Григорій Піпський, відкрито пам'ятний знак з їхніми фотографіями та цитатою Павла Тичини: «Понад все вони любили свій коханий край». Джерела Про родину о. Івана Сорокевича // Ватра, № 2(13) КВІТЕНЬ 1996 Р.
Примітки